21.05.2020 613

З Днем вишиванки!

Кожна нація ідентифікує себе за низкою ознак. Це мова, одяг, територія, навіть особистісні характеристики. Нам, українцям, невимовно пощастило: наша мова – одна з наймилозвучніших і найспівучіших у світі; наші землі – родючі та мальовничі; наше  традиційне вбрання – яскраве та колоритне. А вдача в українців – зрозуміла та водночас суперечлива: м’яка та воднораз тверда; спокійна та нестримна одночасно; ми розважливі та запальні. І все це передалося нам генетично. І заявляємо ми про це також вголос – нашими неповторними вишиванками.

Візерунки вишиванок – чи не найдавніша мова, якою спілкуємося ми, українці. Нитка за ниткою, під умілими руками майстринь оживали віками і поколіннями виплекані орнаменти, які захищали від лихого, закликали щасливу долю, розповідали всім про власника, його родовід. Коло, квадрат, світове дерево, ромб, трикутник, шеврони, спіраль, хрест, сварга, ключі, повна рожа, кривий танець – такою була символіка українців, яка крізь віки прийшла до нас у ХХІ століття з затуманеного часом палеоліту. І нині щорічно, у третій четвер травня, у День вишиванки, у всьому світі розквітають вишивки на людях, які гордо заявляють: «Я – українець!».

І хоча цьогоріч ми, на жаль, будемо відзначати це свято вдома, на карантині, кожен з нас все ж одягне свою найкращу вишиванку, обійме найрідніших чи передасть палкі вітання найдорожчим через відео- чи телефонний зв'язок. І на якусь мить ми всі, українці, розкидані долею світами, станемо єдині – силою нашого минулого заради світла прийдешнього майбуття.

Шануймося та пам’ятаймо: наша спадщина – прекрасна, бо таких вишиванок, як у нас, немає ні в кого і ніде; бо яскраві ружі – то любов до рідної землі та палке кохання на все життя; бо сварга України на сторожі благополуччя. Наша справа – вірити у себе та свою державу.

 

Ректорат

Профком

Рубрика: Студенту