06.12.2021 114

Як підвищити родючість ґрунту: думка фахівця

5 грудня своє професійне свято відзначають фахівці – науковці та практики, – які спеціалізуються на проблемах і властивостях ґрунтів та їх родючості. І напередодні свята нам випала нагода почути фахові поради зі сфери ґрунтознавства від представника когорти науковців кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва, кандидата сільськогосподарських наук, старшого викладача Ірини Рассадіної.

Всесвітній День ґрунту (WSD) – це традиційний щорічний захід Організації Об’єднаних Націй, запроваджений задля підкреслення важливості та незамінності ґрунту і сприяння сталому ефективному використанню ґрунтових ресурсів. Цьогорічна кампанія проходить під гаслом «Зупинити засолення ґрунту, підвищити його продуктивність!».

Ми поцікавилася у Ірини Юріївни, якою ж нині є ситуація у сфері практичного використання ґрунтів і чи може нефахівець допомогти у поліпшенні якості ґрунту своїми діями?

  • Ситуація з ґрунтами в Україні сьогодні вже на межі критичної, – зазначила науковиця. – Зокрема, фахівці ДУ «Інститут охорони ґрунтів» вже не перший рік попереджають, що стан земель стає дедалі гіршим, деградація пришвидшується, а кліматичні зміни та господарська діяльність людини лише поглиблюють та ускладнюють ситуацію. Нині спостерігається зменшення родючості та значне погіршення стану ґрунтів. І це велика проблема, яка у найближчому майбутньому віддзеркалиться не лише на агробізнесі, а й на економіці й екології країни в цілому. Водночас наукова сфера працює з позитивною динамікою, і наразі вже є перспективні шляхи покращення стану ґрунтів.

Проте варто зазначити активні причини втрати родючості, що мають місце на даний час. А це:

  1. Обробіток грунту важкою технікою, яка значно його ущільнює.
  2. Непродумана кількість використання мінеральних добрив.
  3. Відсутність органічних добрив.
  4. Брак сидератів і мала кількість бобових і багаторічних трав у сівозміні.
  5. Зростаюче використання пестицидів, що накопичуються в ґрунтах і змінюють нормальну схему життєдіяльності ґрунтової флори.
  6. Знищення лісозахисних смуг, через що, зокрема, посилюються процеси вітрової ерозії.
  7. Недотримання сівозмін. Кожна культура забирає з ґрунту різні елементи, взаємодіє з ним по-різному. Монокультура та монотонна сівозміна, незмінна структура посівних площ виснажують ґрунти, погіршують їхню початкову структуру.

Тому саме дані фактори варто враховувати, розробляючи стратегію покращення ґрунту.

– Наступним питанням, що, безумовно, цікавить кожного з нас, є наявність наукових думок і дієвих практичних напрямів, здатних покращити стан українських ґрунтів.

– Спільна діяльність зарубіжних ґрунтознавців і вітчизняних фахівців з агрономії доводить, що найдієвішими способами поліпшити стан ґрунтів і збільшити їхню родючість є здійснення низки поступових, взаємопов’язаних кроків, – зауважила пані Ірина, – серед яких першим має стати сама зміна погляду на ґрунт.

Наступна необхідна дія – оптимізація обробітку ґрунту, тобто перехід на безплужний обробіток, що сприятиме збереженню вологи, а відповідно і врожайності.

Безперечно, обов’язковим має бути планування та дотримання сівозмін у комплексі з довгостроковим плануванням і планування ротації культур на полі.

Вище вже було згадано про доцільність застосування сидератів і багаторічних трав, без яких на деяких ґрунтах сьогодні неможливо отримати хороший урожай.

І, звичайно, необхідним є застосування біологічних препаратів для захисту рослин. Це гарний інструмент для вирощування врожаю, адже він допоможе збалансувати хімічний і біологічний рівні ґрунтів завдяки корисним мікроорганізмам, нейтралізує фітотоксини та здійснить профілактику хвороб та шкідників».

– Які біопрепарати Ви можете порадити господарям для застосування на їхніх присадибних ділянках, аби привести їх до належного рівня продуктивності?

– У світі ринок біопрепаратів щорічно зростає на 12–17 %. Але обсяг використання мікробних препаратів, і знання про технології їх застосування, в Україні значно нижче, ніж, наприклад, в Європі та США. За кордоном вже давно зрозуміли, що за інтенсивного землеробства знижується різноманітність видів ґрунтових мікроорганізмів, відбувається порушення хімічного та біологічного балансу ґрунтів. Як наслідок, родючість ґрунту знижується. Саме тому потрібно заселяти ґрунт корисними мікроорганізмами, нейтралізувати фітотоксини та покращувати біологічну активність ґрунту. До того ж, біозахист дозволяє зробити акцент саме на профілактиці хвороб і шкідників. Адже запобігти проблемі легше, ніж потім з нею боротися.

Цікаво, що у тій самій Європі все більше звертають увагу на біопрепарати саме українського виробництва – вони дешевші за локальні аналоги, але не поступаються якістю. Наприклад, український виробник мікробних препаратів «БТУ-ЦЕНТР» експортує свою продукцію до 15 країн світу, має представництво в Німеччині та ще в 10 країнах наразі відбуваються дослідження ефективності.

Окремо слід звернути увагу на необхідність внесення гноєвих компостів, адже з давніх часів відомо про необхідність живлення ґрунту органічними речовинами.

– Яким чином озеленення чи насадження мають вплив на родючість ґрунту?

– Якнайпозитивніше. Оскільки мова йдеться про польові насадження, то варто зазначити, що саме лісосмуги захищають поля від вивітрювання верхнього шару ґрунту, виконують функцію снігозатримання, певним чином регулюють мікроклімат агроценозів, утворюють стабільні екосистеми та мають ще багато важливих функцій. Тому відновлювати та зберігати полезахисні лісосмуги сьогодні важливо, як ніколи.

Також варто пам’ятати, що важливим аспектом є використання сільськогосподарських угідь згідно технологічних груп земель: залежно від крутизни схилів, слід проводити відповідні агротехнічні заходи та працювати над збереженням вологи, що конче потрібна і для гарного стану ґрунту, і для його родючості. Тобто у питанні збереження вологи слід працювати з усіма шарами ґрунту: не лише поверхневими 5 см, але й шаром 15 см, що накопичує капілярну вологу, і шаром 40 см, який повинен вбирати вологу з поверхневих шарів.

Окремо слід провадити діяльність із використання рослинних решток, адже це екологічно та корисно не лише для ґрунтів, а й для екосистеми та сільськогосподарського виробництва в цілому.

Підтримка та поліпшення родючості ґрунту є проявом турботи про себе, адже ми легко можемо спільними силами запобігати його виснаженню, виконуючи вищевказані поради, Можливо, саме завдяки тим, хто вміє почути вчасно професіоналів своєї справи земля ощасливить аграріїв щедрими врожаями, зросте добробут населення та чистота довкілля.

Тож зі святом, вельмишановні ґрунтознавці! Завдяки  вам наш колектив має нагоду щоденного збагачення новими науковими здобутками у галузі, яка забезпечує нам якісну життєдіяльність і щасливе майбутнє нашим наступникам. Будьте здорові!

Окрема вдячність Ірині Рассадіній за наданий змістовний і корисний матеріал.

 

Пресцентр Уманського НУС

за матеріалами к.с.-г.н., ст. викладача

кафедри агрохімії та ґрунтознавства

Ірини Рассадіної