Святвечір наступає – Віфлеємська Зоря зоря землю благословляє

6 січня – Святий Вечір, або Надвечір’я Різдва Христового. Його святкування починається з появою на небі першої зорі – сповісниці народження Христа Спасителя. У цей час уся родина збирається до святкового столу, за яким почесне місце відводиться Дідуху – в’язці злаків (колосся житнє, пшеничне, вівсяне), що є символом гарного урожаю, добробуту, уособлює дух предків і має силу оберігати увесь рід. Господар дому проголошує молитву за здоров’я тих, хто живий, і за упокій тих, хто відійшов у засвіти.

Саме цього дня завершується Пилипів або Різдв’яний піст, тому до застілля нічого не їдять. Сівши за стіл, першою стравою до уст брали лише кутю, і тому Святвечір наші бабусі називали ще Багатою кутею. Саме вона була і лишається царицею столу. Головними складниками цієї святкової і навіть сакральної страви є пшениця – символ урожаю, достатку, процвітання та мак – символ родючості, міцного здоров’я, продовження здорового та могучого роду.

Опісля куті люди споживають поставлені на стіл обов’язкові 12, за кількістю апостолів, пісних страв: борщ з грибами, вареники з капустою або картоплею, уха, голубці, маринований оселедець, квашені чи мариновані гриби, заливна риба, тушкована капуста, квасоля, компот із сухофруктів (узвар) і пісні солодощі: пиріжки, пончики, коржики (пряники, печиво).

Свята вечеря є символічним гармонійним єднанням родини, адже до неї мають долучитися всі члени сімейства, навіть, за повір’ям, ті, кого немає серед живих. А тому всілякого роду лайки, суперечки та лихослів’я є під суворою забороною.

Православні і досі вірять у прикмети та повір’я на Святвечір, дотримуються їх і поважають, як пам’ять про своє глибоке коріння:

• Всіяне зорями небо – сповіщення про майбутні гарні врожаї;
• Аби залучити удачу до оселі та добробут, слід розпалити камін, піч, грубку тощо та запалити свічки, лампадки;
• Щоб рік пройшов легко, щасливо, у здоров’ї міцному необхідно вбратися у новий одяг.

Перша ложка куті мала святе значення для неодружених дівчат, а тому вони, набравши страви до рота, виходити на вулицю, дослухаючись до собак. З якого боку буде чутно гавкіт – звідти і прибуде суджений, а якщо пануватиме тиша, то цього року весілля не буде.

Ще цього вечора потрібно загадувати бажання на падаючі зірки, рахувати мачинки на губах, аби дізнатися скільки скоту буде у приплоді, отирати сухою м’ятою кутки оселі, аби мати правильні думки та чисті помисли.

Шановна університетська родино! Вітаємо вас зі Святвечором! Хай смакує та приносить міцне здоров’я свята кутя і щастям наповнюються ваші родини!

Ректорат

Профком

Рада студентського самоврядування