27.05.2022 893

Робота з емоціями та почуттями

Емоції з народження наповнюють наше життя, вони різні і їх багато, але чи задавали ви собі запитання: ви керуєте ними, чи вони вами?

Якщо людина не вміє контролювати свої емоції, то її життя схоже на ходіння по полю в розпалі бою з повною сумкою запальної суміші.

Наші реалії – суспільні потрясіння, що проживаються як на загальнодержавному, так і на особистісному рівні – створюють багато стресових ситуацій, що можуть викликати неймовірної сили негативні реакції, емоції, стани та провокувати вкрай негативні наслідки, позбавляючи спокою та сну.

Окрему увагу варто приділити такій емоції, як гнів. З усього спектру чуттів, від яких люди найбільше потерпають, у більшості гнів є найменш контрольованим. Побутовою формою гніву є звичне, побутове роздратування, до якого з часом можна навіть звикнути. Внутрішній монолог, що стимулює гнів, заповнює розум найпереконливішими доказами для того, щоб вивільнити його на когось або затаїти образу.

На відміну від депресії, гнів на перших етапах заряджає енергією, але потім починає «спопеляти» як самого власника, так і завдавати шкоди оточуючим, якщо не знаходить шлях до екологічного виходу. Відомо, що найпоширенішою причиною для гніву є відчуття небезпеки. Небезпека може йти не лише від прямої фізичної загрози, але, як це частіше буває, й від загрози самоповазі або гідності, від незадоволення своїх потреб тощо. Наприклад, від того, що з людиною поводяться, на її думку, несправедливо або від того, що людину принижують чи заважають її планам з досягнення важливої мети. Зазвичай похідною такого гніву є образа, – коли людина почуває себе жертвою певних обставин. Численні докази науковців доводять, що гнівливість і образа шкодять в першу чергу тому, хто їх в собі утримує і точно не додають їхньому власнику здоров’я та відчуття радості.

Є давній і водночас дуже мудрий вираз: «Ніхто тобі не Друг, ніхто тобі не Ворог – всі є Учителями у Житті».

Що стосується почуття образи, неприйняття того, що відбулося, то є 3 стадії, щоб правильно і не нашкодивши собі прожити ситуацію, звичайно, якщо є розуміння, що це того варто.

Цими стадіями є:

  1. Розумію.
  2. Усвідомлюю.
  3. Приймаю.

Стадія «РОЗУМІЮ» відбувається тільки на ментальному рівні, тобто людина чує інформацію і в цілому погоджується з нею.

Етап «УСВІДОМЛЮЮ» – це вже «пропускаю ці знання через себе, приміряю до себе, стараюся щось робити та змінити в своєму сприйнятті».

Але, як підтверджено неодноразово на практиці, між «усвідомлюю» і «приймаю» лежить прірва. Саме тому люди схильні передчасно робити висновки на кшталт: «це не працює зі мною» або ж «я старався, але не зміг». Та справді пройти цей шлях з мінімальними втратами для себе можна лише самостійно проклавши міст, а для цього потрібна міцна мотивація і якісна внутрішня робота над собою.

Про ці та інші питання відбулося спілкування зі здобувачами освіти та присутніми кураторами 25 травня. Під час заходу учасникам були запропоновані техніки для самодопомоги, які присутні мали можливість спробувати та продіагностувати вже під час зустрічі.

Валентина Мазуренко, практичний психолог вищої категорії