03.12.2021 86

Головне – не мати такої фізичної вади, як крижане серце

Щороку 3 грудня у світі відзначається Міжнародний день інвалідів, який проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 році. Головним лозунгом Асамблеї під час впровадження пам’ятної дати стала подальша інтеграція осіб з інвалідністю у життя суспільства.

Міжнародний день людей з інвалідністю не є святом, його мета – посилення уваги людства до проблем інвалідів, захисту їх гідності, прав і благополуччя. У цей день у кожного з нас з’являється згадати про важливість вияву турботи та милосердя до людей з особливими потребами, спрямувати діяльність на соціальний захист громадян з інвалідністю.

Інтеграція осіб з інвалідністю у життя суспільства акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з особливостями у політичному, соціальному, економічному та культурному житті. Й Уманський національний університет садівництва всіляко підтримує людей з особливими потребами, намагаючись створити комфортне для них оточуюче та навчальне середовище.

Адже геніальність людей з інвалідністю досить часто вражає суспільство своїми масштабами. Прикладом слугують безліч прізвищ, які стали взірцями для наслідування.

Найвідоміший президент США Франклін Делано Рузвельт, який перехворів на поліомієліт, наполегливо боровся з хворобою та все ж опинився в інвалідному кріслі. Однак це не завадило йому увійти в світову історію своїми досягненнями.

Хелен Адамс Келлер – американська письменниця, викладачка та політичний діяч, перша в історії людина, яка, будучи сліпоглухонімою змогла отримати ступінь бакалавра образотворчих мистецтв. Її чудовий викладач Енні Салліван змогла витягнути її з власної цілковитої ізоляції, позбавити кордонів власної хвороби, навчила бачити прекрасне через грати хворобливої забальзамованості. Келлер змогла багато подорожувати, стала ініціатором заснування Американського союзу цивільних свобод, а також затятим борцем за права жінок і трудящих. Її біографія стала яскравим сюжетом для фільму «Створила диво».

Стівен Вільям Хокінг ще в 20 років мав повний параліч, а через невдале оперування гортані втратив здатність говорити. Він рухав пальцями лише правої руки, але зміг керувати своїм кріслом і комп’ютером, що видавав звуки мови – «говорив» за свого господаря. Стівен став відомим фізиком-теоретиком і астрофізиком, створив власну первинну теорію про чорні діри, отримавши Нобелівську премію. Він займав ту ж саму посаду, що і 300 років тому Ісаак Ньютон, викладав у Кембриджському університеті математику, його обожнювали студенти.

Людвіг Ван Бетховен через запалення середнього вуха втратив слух на піку власної кар’єри. Але саме з цього моменту він починає творити справжні шедеври, написавши «Урочисту месу» і «Дев’яту симфонія».

Альберт Ейнштейн у дитинстві довго не міг розмовляти та страждав аутизмом і дислексією. Але це не завадило йому стати всесвітньовідомим фізиком, внесок якого в цю науку воістину колосальний. А ще його авторству належить теорія відносності та другий закон фотоефекту. У 1921 р. Енштейн став лауреатом Нобелівської премії.

Люди з широкими можливостями та палким серцем, багаті духовним світом, доводять повсякчас світовій спільноті, що їх статус дає можливість досягати того, про що багато хто навіть боїться мріяти. Тож давайте допомагати їм, розкриваючи новий простір для дивовижних досягнень. Адже головне, щоб людина не мала такої фізичної вади, як крижане серце. Шануймося!

Пресцентр Уманського НУС