Небезпечний рух "ПВК Редан"
Міністерство освіти і науки занепокоєне поширенням агресивної субкультури «Редан» серед підлітків, через що педагогічним працівникам рекомендовано вжити заходів, з метою запобігти поширенню явища. Зокрема, як зазначають у МОН, йдеться про нову субкультуру, що натхнена японським аніме та нещодавно поширилась у Росії.
За два дні по Україні було близько 30 масових зібрань прихильників цього руху.
За інформацією заступника начальника Управління ювенальної превенції Національної поліції України Ярослава Шанька, наприкінці лютого – початку березня цього року правоохоронці не допустили конфліктів, адже затримали понад 700 учасників масового зібрання і передали їх ювенальній поліції.
Більшість затриманих – неповнолітні. За такі дії передбачено як адміністративну (для батьків неповнолітніх), так і кримінальну відповідальність, яка настає з 14-ти років. Затримані називають себе учасниками «ПВК Рьодан» або «Редан»
Також у Національній поліції повідомили про успішні результати профілактичної роботи, зокрема виявлення адміністраторів та блокування телеграм-каналів, проведення профілактичних розмов щодо запобігання порушень громадського порядку тощо.
Загалом Поліція заблокувала в соцмережах 18 каналів та груп, які були створені для розкручування молодіжного руху «ПВК Редан» в Україні. За словами начальника управління ювенальної превенції Національної поліції Василя Богдана, головною метою організаторів цих груп є провокування конфліктів і масових бійок.
Зі слів Богдана, до управлінь та відділів поліції запросили понад 700 осіб, які були учасниками зазначених угруповань.
У низці українських міст, зокрема Києві, Харкові, Житомирі, Львові та Івано-Франківську, підлітки та молоді люди, які відносять себе до цього руху, збирались, як заявили правоохоронці, для масових бійок.
У поліції наразі встановлюють джерела фінансування та організаторів масових зборів молоді.
На думку психологів - атакують психологічно вразливих. Тому, батьки мають щиро цікавитися справами та життям дітей.
"Залучають тих, хто є вразливими психологічно. І це все починається з родини. Якщо у родині довірливі, міцні стосунки, то підліток туди або не потрапить, або вона поцікавиться думкою батьків: "А що це є, чи доцільно мати до цього відношення» тощо.
Підлітки прагнуть до соціалізації та гуртування. Це нормальна реакція підліткового віку. Також вони прагнуть до самоідентифікації, пошуків власного "я". Одне з найважливіших надбань підліткового віку — це приналежність до групи, особливо до спільноти своїх, таких як сам. Через те, що підлітки прагнуть пошуку компанії, якщо в них немає альтернатив поруч, вони, звісно, йдуть на вулицю або як зараз популярно, в інтернет, і в інтернеті шукають групи схожі за інтересами"
Що варто робити педагогам?
Провести години спілкування з молоддю.
- Ознайомити учасників освітнього процесу із існуючими молодіжними субкультурами, їхніми основними рисами, позитивним і негативним спрямуванням. Здійснити спільне обговорення даної проблеми і спробувати визначити першопричини, які можуть спонукати приєднатися до небезпечних субкультур.
- Почути думку здобувачів освіти на дане явище, прояснити які, на їх думку, потреби спонукають молодь брати участь в подібних заходах.
- Донести до відома здобувачів освіти їх особисту відповідальність за участь у таких чи подібних формах активності.
- Обґрунтувати, що у вільній країні люди мають право на власну думку, мають право не поділяти чиїсь цінності та інтереси. Той, хто насильницьким шляхом доводить свою точку зору - стає злочинцем і несе кримінальну та адміністративну відповідальність.
- Провести творчі дискусії на тему: «Всі ми – різні, всі ми – рівні»,«Молодіжні субкультури: за і проти», «Вчимося бути толерантними» тощо.
Що можуть зробити батьки?
- В першу чергу - це вибудовувати довірливі стосунки; звертати увагу на поведінку дітей, коло спілкування та способи проведення дозвілля. З цікавістю розмовляти, активно слухати дітей. Подивитися, наприклад, ті самі аніме: не дивлячись на дивність художніх образів, там є гарні ідеї щодо дружби, родини тощо.
- Виховувати власним прикладом. Якщо в родині існує культура насильства, то і діти будуть прагнути до подібного. Коли вони потраплятимуть до подібних компаній, їм буде здаватися це нормою. Починати варто із себе.
- Надавати альтернативу для активностей та дозвілля. Якщо дитина відвідує спортивні секції, творчі гуртки, благодійні заходи, то він постійно задіяний. У нього є альтернативні варіанти компаній, які він може обрати.
- Щодо батьків, у яких складна комунікація з підлітками, то їм варто звернутись до практичного психолога закладу освіти, або, наприклад, до фахівців проєкту Міністерства освіти і науки України та UNICEF «Поруч», де можна отримати безкоштовну допомогу з метою формування нових життєвих цінностей, розвитку вольових якостей, поліпшення взаємин дитини з батьками та ровесниками тощо.
Підготувала інформацію практичний психолог Валентина Мазуренко
