16.08.2016 1928

Велич особистості: 180 років від дня народження Олександра Кониського

Велич особистості: 180 років від дня народження Олександра Кониського
Велич особистості: 180 років від дня народження Олександра Кониського
Олександр Якович Кониський (18 серпня 1836 – 12 грудня 1900) – один з видатних діячів на ниві українського письменства та громадської діяльності другої половини ХІХ століття. «Палкий, діяльний, енергійний, Кониський більше здався б на громадського діяча, але природа не обминула його й літературним хистом і багато сили поклав він на розвиток рідного слова, якого великим був знавцем» –у своїх спогадах зазначає С. Єфремов.

Олександр Кониський упродовж сорокарічної інтенсивної літературної, наукової, громадської праці сповідував і невтомно працював на ідею національного відродження українського народу. 

Різносторонність праці О.Кониського вражає – це і поезія, і проза (від оповідань – до роману), і критика, і біографія Кобзаря, що й нині не втратила свого значення, і публіцистика, і праці з суспільних наук.

За широтою діяльності з О. Кониським можуть зрівнятися хіба що П. Куліш, Б. Грінченко та І. Франко (порівняння з останнім буде найдоречнішим, беручи до уваги і суспільствознавчі праці).

Однією з головних праць О. Кониського була повна біографія Т.Шевченка. Цій праці Кониський присвятив останні десять років свого життя. Він провів величезну роботу по збиранню необхідного матеріалу, відтак відвідав Звенигородщину, інші шевченківські місця на Україні, зустрічався з багатьма людьми, що знали Шевченка, роздобув чимало рукописів поета, його листи, спогади про нього, урядові документи тощо. На матеріалі, значна частина якого вперше вводилася в науковий обіг, як і на матеріалі, зібраному попередніми біографами, Кониський впродовж 1892–1897 рр. написав і надрукував — переважно в «Записках Наукового товариства імені Шевченка» та «Зорі» — понад двадцять нарисів і розвідок, в яких висвітлювалися різні періоди життя поета. На основі цих нарисів та розвідок, які ще не раз доопрацьовувалися, в ряді моментів поповнювалися новими фактами, Кониський склав ґрунтовну біографію Шевченка, що вийшла двома мовами — українською в двох томах (Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя. — Львів, 1898.— Т. 1; Львів, 1901.— Т. 2). 

Тогочасна українська  критика прихильно зустріла книжку О. Кониського про Шевченка. Віддавав належне біографії й І. Франко, назвавши її «найдокладнішою з усіх, які досі були присвячені життю великого українського Кобзаря». «Книжка Кониського,— підкреслював І. Франко,— то не холодне оповідання, то гаряче возвеличення Шевченка, якого Кониський уважав найвищим цвітом, правдивим генієм і пророком українського народу».

Створення духовного гімну «Молитва за Україну» (Боже великий, єдиний, нам Україну храни…), покладеного на музику Миколою Лисенком, також припадає на період його плідної праці над дослідженням життя та творчості Т. Шевченка. Гімн ніби став тим нектаром любові до України, який Олександр Кониський зібрав з квітів, що ростуть у саду творчості великого Кобзаря.

Олександр Якович Кониський залишив велику спадщину, яка і сьогодні працює на Україну, її розквіт і незалежність. Сам просвітник так висловився про це в одному з листів: «Уся спадщина по мені — моя 35-літня праця ; нехай мої наступники що хочуть з нею роблять: чи пустять в непам’ять, чи затопчуть в болото, я спокійно зійду з кону, бо добре тямлю, що моя праця своє діло робила і зробила». 

Світлана Нижник, директор Наукової бібліотеки