«Свої серед своїх»: зустріч поколінь у рідному університеті
В Уманському національному університеті відбулася подія, на яку університетська родина чекала з особливим хвилюванням, – форум випускників «Свої серед своїх». На університетській площі зібралися випускники педагогічного кампусу різних поколінь – ті, кого єднають спільна історія, студентські роки, викладачі та друзі, професійне становлення й особлива любов до своєї alma mater.
Для багатьох учасників форум став нагодою через роки знову повернутися туди, де починався їхній професійний і життєвий шлях, пройти знайомими коридорами, зустріти викладачів і друзів та хоча б на мить знову відчути себе студентами.
Цього дня університет гостинно відчинив двері для своїх випускників, створивши простір для зустрічей, щирих розмов, спогадів і нових планів.
Модерувала форум «Свої серед своїх» в. о. ректора Уманського національного університету Олена ЯРОШИНСЬКА, яка також є випускницею Уманського державного педагогічного інституту 1994 року.«Ми беремо найкраще з минулого і на цій основі створюватимемо майбутнє», – наголосила Олена ЯРОШИНСЬКА, подякувавши випускникам за те, що вони зберігають зв’язок з alma mater та залишаються невід’ємною частиною університетської родини.
Особливу атмосферу форуму створила мистецька програма, яка вкотре засвідчила: творчість упродовж багатьох десятиліть була й залишається невід’ємною частиною університетського життя.
Зі сцени прозвучали патріотичні пісні «Слава Україні» та «Тризуб» у виконанні вокального тріо «Гонта» – Валентина КУПЧИКА, Василя СЕМЕНЧУКА та Петра ВОЛОШИНА. Музичне вітання «Щастя» у виконанні викладачки кафедри музикознавства Тетяни МАЗУР стало щирим побажанням світла, тепла, добробуту та здійснення мрій усім випускникам.
Яскравих емоцій додав виступ народного аматорського ансамблю народного танцю «Яворина» під керівництвом Сергія КУЦЕНКА. Хореографічна композиція нагадала присутнім про багаті мистецькі традиції університету та ту особливу атмосферу студентського життя, яку випускники зберігають у пам’яті через десятиліття.
Та головними героями цього дня були самі випускники. Вони не залишалися лише глядачами, а активно долучалися до спілкування, ділилися особистими історіями та згадували роки, проведені в університеті.
Петро ПАЄВСЬКИЙ, випускник 1977 року, поділився спогадами про студентську молодість, висловив вдячність викладачам, які заклали міцний фундамент його професійного та життєвого шляху, та побажав університету зберігати й примножувати найкращі педагогічні традиції.
Свою історію щиро розповів і випускник 2012 року Станіслав ТУЛУМАН. За його словами, університет змінив його життя: саме тут він захопився музикою, почав писати пісні та зустрів своє кохання. Для учасників форуму Станіслав виконав дві авторські композиції – «А пам’ятаєш», присвячену студентським рокам, молодості й коханню, та «Латешка», яка свого часу стала для нього мотивацією продовжувати писати власні пісні й розвиватися у творчості.
Особливо значущими для присутніх стали слова випускника історичного факультету 2021 року Андрія ГОНЧАРА – військовослужбовця 125-ї окремої важкої механізованої бригади 3-го армійського корпусу, співзасновника громадської організації «Об’єднання ветеранів Мідгард».
Андрій поділився теплими спогадами про студентські роки, викладачів і друзів, наголосивши, що університет став важливим середовищем формування його світогляду. Він також відзначив особливий зв’язок із рідною alma mater та підтримку університетської спільноти, яку відчував і після завершення навчання.
Після урочистої частини форуму випускники знову пройшли знайомими університетськими коридорами, відвідали аудиторії, зустрілися з деканами факультетів, викладачами та друзями. Для когось це було повернення через кілька років, для когось – через десятиліття, але кожна така зустріч засвідчувала: університетська історія не завершується з отриманням диплома.
«Свої серед своїх» – це більше, ніж форум випускників. Це зустріч поколінь, відновлення зв’язків, збереження пам’яті й традицій та водночас початок нової спільної історії. Адже яким би не був шлях після завершення навчання, alma mater залишається місцем, куди хочеться повертатися.
Фотогалерея

.png)
.png)




