13.01.2022 2751

Щедрий вечір усім, добрий вечір!

Щедрий вечір усім, добрий вечір!
Щедрий вечір усім, добрий вечір!

Щедрий вечір, а серед народу – Маланка, Маланія, Василів вечір – є традиційним святом українців, яке відзначають 13 січня. За старим стилем, це переддень Нового року, а тому, як тільки на землю спускається зоря, хатами ходять віншувальники, які переспівами зичать господарям усіх благ, миру добра та здоров’я.

Щедрівочка щедрувала,

До віконця припадала:

Що ти, тітко, наварила?

Що ти, тітко, напекла?

Принеси нам до вікна!

Не щипай, не ламай,

А ціленького давай!

Традиційно на це свято саме господар має прибирати оселю. Господині ще зрання починають готувати другу обрядову кутю, її називають щедрою, оскільки заправляти її можна і молоком, і вершками. Млинці, пироги, вареники готуються для щедрувальників і посівальників. Чим більше розмаїття на столі в цей день, тим щедрішим буде весь наступний рік. Страви мають бути дуже ситні, однак деякі наїдки вважалися забороненими: поганою прикметою було у предків готувати на Щедрівки рибу – з дому може «уплити» щастя. А от страви зі свинини готуються обов'язково, оскільки саме ця тварина символізує достаток в домі.

Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати. На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.

Щедра кутя славиться і великою силою примирення, адже саме цього вечора сусіди йшли, аби залагодити сварку, а хлопці, які отримали гарбуза на сватання, ще раз присилали сватів до обраниці.

За давнім звичаєм, у цей вечір дівчата мали час для ворожіння, а парубки викрадали в них вдома ворота або хвіртки. Щоб повернути втрату, батько дівчини мусив проставлятися (ставити могорич).

У різних районах України існують свої форми ворожіння. Ось деякі з них:

- дівчата виходять на вулицю і яка тварина зустрінеться першою – таким і буде суджений: якщо пес, то лихим, а життя собачим; вівця – тихим і сумирним; кіт сповіщав про сімейну затишну атмосферу у майбутній родині, а якщо людину стрічали – мали спитати ім’я суженого.

- біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо нечіпане, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки;

- кладуть під подушку гребінця і, лягаючи спати, промовляють: «Суджений-ряджений явись, розчеши косу мою, приснись!».

- перед сном кладуть у тарілку з водою кілька соломин з віника і приговорюють: «Суджений-ряджений, перевези через місток». Вранці соломинка має бути біля краю тарілки, тоді точно чекати весілля з тим, хто їй наснився.

Уранці всі йшли на роздоріжжя палити «Діда», або «Дідуха» – снопи соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття (ритуал очищення від нечисті).

Посівання зерном відбувалося наступного ранку опісля щедрівки і в першу чергу вітають хрещених батьків, засіваючи їх зерном і вітаючи всіх з Новим роком:

Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!

На щастя, на здоров'я та на Новий рік,

Щоб уродило краще, ніж торік, -

Жито, пшениця і всяка пашниця,

Коноплі під стелю на велику куделю.

Будьте здорові з Новим роком та з Василем!

Дай, Боже!

Чимало традицій уже давно видозмінені, але сенс, суть і серце свята лишилися – привернути мир, здоров’я, добро, достаток до родинних гніздечок. Безсумнівно, всі ми заслуговуємо на найкраще і мусимо вірити усім серцем, знати – воно буде, адже від помислів кожного залежне наше спільне майбутнє.

Шановна університетська родино! Прийміть найтепліші вітання та побажання усіх Господніх благ вашим родинам, затишку в оселях, віри та спокою у серцях! Хай добрі справи множаться і вертаються сторицею, здоров’я та молоднечий запал зростають, а молодість душі не знає меж. Миру в країну, щастя та достатку в родини!

Щедрий вечір усім, добрий вечір!

Ректорат

Профком

Рада студентського самоврядування