Подвиг, що об’єднує покоління

День захисників і захисниць України та День українського козацтва українська спільнота відзначає 1 жовтня. Це одна з важливих дат, коли ми висловлюємо глибоку вдячність і підтримку тим, хто сьогодні захищає суверенітет і територіальну цілісність держави, а також вшановуємо героїзм і мужність воїнів минулих поколінь, які боролися за волю України.

В академічних групах Уманського національного університету з нагоди свята, що є потужним символом єдності та незламності нації, відбулися кураторські години «Подвиг, що об’єднує покоління», в яких взяли участь військовослужбовці, ветерани та волонтери – люди, які відіграють надзвичайно важливу роль у збереженні державності. Саме з їхніх вуст здобувачі освіти мали можливість почути правдиву історію боротьби за українську незалежність.

До кураторської години на кафедрі підприємництва та бізнес-технологій долучився старший солдат Мар’ян МОРОЗ.

– З перших днів війни я добровільно став до лав 59-ї окремої штурмової бригади. Перші бої ми вели в окупованому Херсоні, який залишався під контролем ворога понад вісім місяців. Втрати були величезні… Я пережив поранення й контузії, втратив багатьох побратимів. Ми першими увійшли до Херсона разом із «Моджахедом» – моїм побратимом Данилом Ляшком, білоруським добровольцем, який загинув у боях під Бахмутом у 2023 році. Нині існує петиція щодо присвоєння йому звання Героя України посмертно. Останні місяці служби я провів у Пісках та Водяному. Ми закріпилися на околицях, а ворог безперервно обстрілював усіма видами артилерії, намагаючись штурмувати наші позиції, – поділився спогадами воїн.

Своєю історією поділився й Віктор ВДОВИЧЕНКО, який з 24 лютого 2022 року добровільно став до лав ЗСУ, попри прохання дружини й турботу про чотирьох дітей.

– Я йшов виконувати обов’язок чоловіка, і стримати мене не міг ніхто. Довелося пройти бої на Донеччині, Луганщині й Харківщині з тяжкими втратами, – розповів він студентам і викладачам кафедри менеджменту.

Після поранення Віктор тривалий час проходив реабілітацію, однак, за підтримки родини та фахових психологів, зумів повернутися до активного життя. Сьогодні він допомагає іншим ветеранам адаптуватися до мирного життя, очолюючи громадську організацію.

– У суспільстві не може бути місця для агресії, навіть якщо людина пройшла війну. Військові мають отримувати належне лікування й підтримку, але важливо, щоб вони самі цього прагнули. Ми маємо бути готові до складних наслідків війни, – наголосив Віктор.

У рамках відзначення свята відбулася й кураторська година на кафедрі економіки. Викладачі й студенти переглянули тематичне відео та обговорили, хто є захисниками України в різні епохи: від княжих воїнів і запорозьких козаків до борців за незалежність ХХ століття та сучасних воїнів, які сьогодні протистоять російській агресії.

До заходу долучився студент-заочник спеціальності «Економіка» Артем ВІТЮК, який нині перебуває на фронті. Він передав відео, де показав будні воїнів: бойові дії, оборону позицій, навчання, технічне забезпечення та взаємопідтримку в умовах постійної небезпеки.

Дякуємо, Герої, що живі! Низький уклін кожному захиснику і захисниці за сміливість, мужність і незламність заради миру та безпеки України!

Фотогалерея