Осмислення минулого: в УНУ відбулася Міжнародна наукова конференція «Україна в європейському культурному просторі XVI–XVIII ст.»

В Уманському національному університеті відбулася Міжнародна наукова конференція «Україна в європейському культурному просторі XVI–XVIII ст.» з нагоди 425-річчя від часу народження Гійома Левассера де Боплана. Захід об’єднав науковців, дослідників, викладачів та представників академічної спільноти з різних регіонів України та з-за кордону, ставши платформою для професійного діалогу щодо ролі України в європейському культурному та історичному просторі XVI–XVIII століть.

Особливу увагу учасники приділили картографічній та історико-етнографічній спадщині Гійома Левассера де Боплана, зокрема його праці «Delineatio specialis et accurata Ukrainae», що стала одним із перших точних європейських відображень українських земель. Учасники наголосили, що роботи французького картографа заклали підґрунтя для міжнародного визнання України як окремої географічної, політичної та етнокультурної одиниці.

Модераторкою пленарного засідання виступила в. о. декана факультету історичної та філологічної освіти, доктор історичних наук, професор Владилена СОКИРСЬКА. Вона привітала присутніх, подякувала українським захисникам за можливість продовжувати наукову діяльність та запросила учасників вшанувати пам’ять загиблих у російсько-українській війні хвилиною мовчання.

До вітального слова долучилися проректор з наукової та інноваційної діяльності, доктор сільськогосподарських наук, професор Віктор КАРПЕНКО, в. о. декана факультету біоресурсів і природокористування, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Ірина КОЗАЧЕНКО та в. о. президента Українського географічного товариства, директор Центру космічного, енергетичного, ядерного та довкіллєвого права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат сільськогосподарських наук В’ячеслав ОЛЕЩЕНКО. У своїх виступах вони підкреслили важливість дослідження постатей, які відіграли визначну роль у формуванні української історичної пам’яті та національної свідомості.

Онлайн до конференції долучилася директорка Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», доктор історичних наук, професорка, заслужена діячка науки і техніки України Алла КИРИДОН. У своєму виступі вона наголосила, що праці Боплана стали першим комплексним і точним відтворенням українських земель у європейській науковій традиції, поєднавши картографічну точність із детальним описом життя та побуту населення. Саме ця синергія геометричного й описово-етнографічного вимірів зробила праці французького інженера основним джерелом знань про Україну XVII століття для європейців.

У межах пленарного засідання було представлено низку наукових доповідей. Доктор географічних наук, професор Юрій КИСЕЛЬОВ виступив із темою «Постать Гійома Левассера де Боплана і його діяльність в Україні у працях вітчизняних авторів». Доктор історичних наук, професор Тетяна КУЗНЕЦЬ охарактеризувала «Опис України» Гійома Левассера де Боплана як джерело з історії України.

Заступник директора Нікопольського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Мирослав ЖУКОВСЬКИЙ презентував дослідження топонімів Базавлуцько-Томаківського міжріччя на картах Г. Л. де Боплана. Доповідь «Г. Боплан та сучасні геополітичні реалії – географо-правові виклики та виміри» представив В’ячеслав ОЛЕЩЕНКО, акцентувавши увагу на актуальності історико-картографічних джерел у сучасних геополітичних процесах.

Президент Української картографічної асоціації, доктор географічних наук Ростислав СОССА виступив із доповіддю «Політико-адміністративний устрій українських земель на картах Г. Боплана». В. о. завідувача кафедри української і зарубіжної літератури та українознавства УНУ, доктор філологічних наук, доцент Василь ДЕНИСЮК презентував тему «Карти Г. Л. де Боплана – джерело дослідження Східноподільського топонімікону», продемонструвавши учасникам фрагменти карт 1648 року.

Учасники конференції підкреслили, що спадщина Гійома Левассера де Боплана є не лише історичним надбанням, а й важливим інструментом сучасної культурної дипломатії. Його праці підтверджують давні зв’язки України з європейським цивілізаційним простором і залишаються вагомим аргументом у питаннях територіальної та політичної суб’єктності України. Особливої актуальності ці дослідження набувають у сучасних умовах російсько-української війни, коли історична правда та науково обґрунтоване осмислення минулого мають стратегічне значення для держави й суспільства.

Фотогалерея