23.11.2018 554

Не забудемо, щоб не повторити…

Величезна трагедія нашого народу – Голодомори, зокрема, найстрашніший – Голодомор 1932–1933 років. Горе, що спіткало людство, ще на довгі роки лишиться незагоєною раною вітчизняної історії на життєвому тлі українського народу. Найбільша гуманітарна катастрофа, масштаби смертей якої вражають своїм жахіттям нинішнє покоління, яке свідомо вивчає історію свого народу і хоче знати його коріння, роблячи все можливе для збереження пам’яті про геноцид.

Повсякчас викладачі та студенти, а також фахівці Наукової бібліотеки УНУС порушують проблему Голодомору в лекціях, на виставках, під час семінарських і практичних занять, спонукаючи молоде покоління до переосмислення історії українського народу, трагічних її сторінок, аби всі усвідомили, що голодний геноцид – це особиста трагедія кожного. І хай ця перегорнута кривава сторінка минулого людства не повториться ніколи в жодному куточку нашої планети.

Не забудемо, щоб не повторити…
Не забудемо, щоб не повторити…
Не забудемо, щоб не повторити…
Не забудемо, щоб не повторити…
Не забудемо, щоб не повторити…
Не забудемо, щоб не повторити…
Не забудемо, щоб не повторити…
Не забудемо, щоб не повторити…

Сьогодні українці вшановують жертв голодоморів. У вікнах своїх будинків, одночасно, по всій країні, о 16.00, люди запалять поминальну свічу – на спомин про померлих у час найстрашніших пережитих людством років Голодомору –1932–1933.

Хай горить свіча скорботи, в пам’ять про мільйони тих, хто голодною смертю покинув цю стражденну землю, на якій ми, сучасні українці, маємо змогу будувати незалежну державу… Вони для нас приклад святих мучеників на землі…

Не забудемо, щоб не повторити…
Не забудемо, щоб не повторити…

Не забудемо, щоб не повторити… Не дозволимо нехтувати душами тих, хто загинув голодною смертю. Віримо, молімося, пам’ятаймо…