15.01.2013 1664

Музей історії Уманського національного університету садівництва – осередок краєзнавчих студій Уманщини

     Музей – це застигла історична пам'ять. Особливе значення в сучасному суспільстві мають краєзнавчі музеї. Саме в них йде накопичення численних матеріалів про дану місцевість, її мешканців, про діяльність різних установ, підприємств, навчальних закладів тощо.

     Однією з гілок краєзнавства є відомчі музеї, до яких відноситься музей історії Уманського національного університету садівництва. Закладу незабаром виповниться 170 років. Перші історичні нариси з’явилися ще у ХІХ столітті, коли Уманське середнє училище землеробства і садівництва святкувало свій перший значимий ювілей – 50-річчя з часу заснування. Подія ця відбулася 27 грудня 1894 року. Відбувся з’їзд випускників попередніх років (прибуло 102 особи), були відбиті бронзові ювілейні медалі двох ґатунків, виготовлені і встановлені в актовій залі училища дві меморіальні дошки та видрукувана ювілейна доповідь «першого історіографа» училища, викладача російської мови і латини Володимира Олександровича Долбіна «Ювилей Уманского училища» (К., 1895).

     Потім було ще одне видання, підготовлене разом з директором навчального закладу Дмитром Семеновичем Левандою. Досить детальну інформацію подає той же автор у каталозі Київської сільськогосподарської та промислової виставки за 1897 рік.

     У 1909 році училище відзначало 50-річчя перебування в м. Умань. З цієї нагоди Михайло Євграфович Софронов, директор училища, подає детальний опис навчальної бази та навчальної програми училища.

     Окремі згадки про історію навчального закладу зустрічаються в працях В.В. Пашкевича (1894), С.М. Вуколова (1907), П.Г. Шитта (1911), І.І. Корабльова (1926), у науковому збірнику праць за 1926 рік. Викладач російської та української мови Євген Миколайович Рудницький навіть організував екскурсійний гурток із 30 студентів, які проводили екскурсії по агротехнікуму та парку імені ІІІ Інтернаціоналу («Софіївка»).

     У машинописному довіднику для вступаючих до Уманського сільськогосподарського інституту за 1940, 1941 рік згадується про підготовку закладу до 100-літнього ювілею, який мали відзначати в 1944 році. Проте війна порушила всі плани.

     У повоєнні роки довелося докласти чимало зусиль і коштів на відновлення поруйнованої німецькими окупантами матеріальної бази (збиток склав близько 8 млн. крб.): будівель, навчально-наукового приладдя, дослідних ділянок, навчального господарства. За кілька років було подолано наслідки війни, і в 1959 році вже урочисто відзначили 100-річчя перебування закладу в Умані, а також був випущений ХІІІ том Збірника наукових праць, де в головній статті викладено історію створення та розвитку УСГІ. Автори – М.І. Делеменчук, директор інституту та старший викладач лісівництва і квітникарства М.І. Бондаренко.

     Саме в цей час в Уманському краєзнавчому музеї активно працюють Г.Ю. Храбан – директор, науковець В.А.Стефанович, краєзнавець М.Ф. Комарницький, організатор товариства охорони пам’яток історії та культури Н.В. Суровцова, науковий співробітник О.П. Діденко, краєзнавець Я.М. Кочережко та ін., які співпрацювали з Уманським сільськогосподарським інститутом.

     У краєзнавчому збірнику «Уманщина» за 1927 рік подано чотири статті з восьми, написані викладачами Уманського політехнікуму.

     Через 30 років було випущено історико-краєзнавчий збірник «Умань», де активним учасником краєзнавчих студій виступив відомий ґрунтознавець, професор М.М. Шкварук.

     В.А. Стефанович, у свою чергу, звертався через багатотиражну газету «За сільськогосподарські кадри» до студентів Уманського сільгоспінституту з проханням надавати інформацію про археологічні знахідки в місцевостях, звідки прибули на навчання наші вихованці. Він же у 1965 році звернувся до директора інституту М.І. Делеменчука з пропозицією створити музей історії навчального закладу. Ця пропозиція була реалізована вже за два роки. 5 листопада 1967 року відбулося урочисте відкриття першої експозиції музею.

     У листопаді 2012 року музей історії Уманського національного університету садівництва відзначив своє 45-річчя. За цей час він став справжнім осередком популяризації історії закладу, діяльності його викладачів, працівників,  вихованців, які працюють в різних куточках України, а дехто в далекому чи близькому зарубіжжі, застосовуючи набуті знання в університеті.

     За ці роки тричі поновлювалася експозиція музею. Останнє поновлення здійснено у 2004 році із застосуванням нового обладнання (стенди, вітрини) та нових технологій подачі стендових матеріалів.

     Музей виконує своє первісне призначення – береже історичну пам'ять та популяризує її серед студентської молоді. Окрім оглядових екскурсій проводяться тематичні екскурсії, бесіди, працює екскурсійний гурток, а також публікуються матеріали на сторінках періодичних видань, у наукових збірниках, на сайті університету.

     Фонди музею вже налічують понад 15 тисяч одиниць збереження (основний і допоміжний фонди). Вони є інформаційною базою не лише для роботи музею, але й довідковим матеріалом у роботі викладачів, студентів, представників інших установ міста і не тільки... Музей постійно підтримує ділові стосунки з Уманським краєзнавчим музеєм у проведенні масових заходів, публікацій тощо.

Л.О. Цимбровська,

зав. музею історії Уманського НУС