02.06.2016 2076

«Кришталева поезія» збирає разом

Творче об’єднання «Кришталева поезія» провело свій поетичний вечір у стінах прекрасного і надзвичайно рідного Уманського національного університету садівництва. Для кращого обміну творчими здобутками було запрошено гостей з дружнього для нас Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г. Тичини.

Кожен з учасників зачитав власні доробки. Також звучали вірші Тараса Шевченка – Дня перепоховання Великого Кобзаря. У заході взяли участь Павло Богачик, Вікторія Чернець, Світлана Попова, В’ячеслав Буян, Яна Кулікова, Альона Цибулько, Юлія Запливана- Чернець, Ігор Діденко, Юрій Кисельов.  

«Кришталева поезія» збирає разом
«Кришталева поезія» збирає разом

Кожен вірш учасників – це своя історія, сукупність життєвих переживань, любові, мрій та надій. На поетичному вечері було заслухано також вірші, присвячені нашій країні та українському роду,  перемозі у Другій світовій війні, весняному пробудженню.

За підсумками засідання було обрано найкращий вірш на даному засіданні – «Душі провідниця» Ігоря Діденко.

Душі провідниця

Ніхто не зна, яка є його доля,

Щасливим буть, чи слава омине.

Ніхто не зна, на все Господня воля,

І роль в житті тобі Він обере.

 

Він вкаже шлях на ті чудесні гори,

Де є ліси, струмки, незрима полонина.

Десь там є степ, моря і терикони:

Це все душа твоя, що зветься Україна.

 

І в цій душі є зрима провідниця,

Що проведе з дитинства немовлят.

Це мова українська, для всіх – Свята Цариця,

А не просто так, розмовний апарат.

 

Вона – то ніби дар, що кожен має,

Жертовний скарб, що в серці мироточить.

А ми їй зраджуєм! Ми суржик обираєм,

Соромимось і славити не хочем.

 

Її ціну то знаєм, то не знаєм,

Вона – мов подвиг матері і батька,

Що допоможуть йти важким, тернистим краєм.

А ми забудемо? Така наша подяка?..

 

Чому народ наш вірус інфікує –

Прадавня меншовартості хвороба?

Хай мова нас у губи поцілує!

Чого ж противимось? Причина невідома…

 

Ти не протився їй, відкрий себе усього,

Відкрий їй душу, серце молоде.

Ми люди. Ми народ. Потреба цього –

До волі, щастя й миру поведе.

 

Вона оспівана, звеличена віками,

З доби козацької та днів ясних Тараса.

Тож підемо славетними його стежками,

І не потрібні нам чужії псевдо-траси.

 

Народу нашому за щастя її мати,

Красою душу напоїть по самі вінця.

Ми маєм чим пишатись, із кого приклад брати,

Це наш обов’язок і честь як українця.

 

Патріотичний вірш запалив кожне серце-учасника об’єднання, які є справжніми патріотами. Бо наша країна завжди починається з кожного із нас.

Засідання закінчилось теплим привітанням та нагородженням всіх учасників почесними грамотами. Бажаємо подальших творчих успіхів та натхнення усіх творчим особистостям!

 

Павло Богачик