А Сотню вже зустріли небеса…
Іти я мушу, матінко, пробачте!
Я повернуся, може, до весни…
А Ви не плачте, мамо, Ви не плачте,
Бо хто, якщо не ми?.. Якщо не ми…Дивіться, мамо, день який чудовий,
Зимовий день, неначе дивна казка…
А там, на площах, мій народ мордує
Вороння чорне у шоломах й масках.– Іди, синочку! Я благословляю.
Молитися я буду день і ніч,
Бо той Майдан тепер для мого краю,
Немов раніше Запорізька Січ…Іди, мій сину… Нехай Бог боронить
Весь наш народ від владної чуми…
Я б теж пішла у ті твої загони,
Бо хто, якщо не ми?.. Якщо не ми…Лідія Яр
Їх називають іменем «Небесної Сотні», присвячують вірші та пісні. Вони – учасники та Герої подій Майдану, поборники злочинного режиму потурання амбіціям сусідньої держави, що ганьбив свободу українського народу та волю до правди і життя.
Захід до Дня Героїв Небесної Сотні, присвячений випускнику факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин Уманського національного університету садівництва Віталію Васильцову, з промовистою назвою «Якщо не я, то хто?» відбувся 21 лютого у бібліотеці Уманського національного університету садівництва.
Метою виховної години стала історична подія, яка, розпочавшись мирним протистоянням українців проти тогочасної влади, переросла у криваві вбивства борців за свободу і демократію. Протести розпочалися 21 листопада 2013 року у формі мирних мітингів, демонстрацій і студентських страйків на протидію небажанню влади інтегруватися в європейський простір свобод і цінностей та переросли у відкрите силове протистояння, а далі – у Революцію гідності.
Присутніх привітала директор бібліотеки Тетяна КРАВЧЕНКО, яка надала слово для історичного екскурсу бібліотекарю Інні ПРИТУЛЯК. І присутні занурилися у передумови акції протесту на Майдані Незалежності: «Сутички протестувальників та антимайданівців відбувалися майже пів року, з листопада 2013 року. Та коли було вбито студентів-протестантів, майдан зазвучав тривожним дзвоном. Січневий майдан мав риси війни, були поранені та перші вбиті. Після того, як влада показала готовність йти на все заради утримання своїх позицій, майдан переповнився добровольцями, які виявили бажання стояти за власний народ та його свободи».
Про активного учасника Майдану, посмертно Героя України Віталія ВАСІЛЬЦОВА розповіла Оксана СВИСТУН, колишній куратор випускника університету:
«Народився Віталій 16 листопада 1977 року у селі Гаврилівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Його студентські роки пройшли у колективі щирих, порядних одногрупників, які Віталія щиро поважали, адже він завжди був попереду та слугував для оточуючих прикладом відповідальної, цілеспрямованої, ініціативної особистості.
Віталій ВАСІЛЬЦОВ був наполегливим і надійним, ці риси допомогли йому гарно завершити освітній процес і пройти навчання в Польщі, розпочавши власну справу ландшафтного дизайну. Майстер декоративного садівництва мав мрії про відродження дендропарку у селі Жорнівка Києво-Святошинського району Київської області, де проживав останні щасливі роки життя.
Присутні на виховній годині мали змогу переглянути відео про Героя, яке змонтували одногрупники та передали куратору, Оксані СВИСТУН. У добірці яскраві колажі, життєрадісні та живі світлини, відеоролики з життя Віталія.
Ім'я та портрет Героя України Віталія ВАСІЛЬЦОВА викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві, на вулиці Інститутській. В Уманському національному університеті садівництва на фасаді будівлі навчального корпусу № 1, де навчався Віталій, йому встановлено меморіальну дошку. 17 лютого 2015 року, у селі Гаврилівка на фасаді будівлі Гавриловецької середньої загальноосвітньої школи, де навчався Герой, йому було відкрито меморіальну дошку. Та головним все ж є те, що ім’я Героя викарбуване на наших з вами серцях.
А сотню вже зустріли небеса...
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав...
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий...
І рани їхні вже не їм болять...
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло...
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…Людмила Максимлюк
Вічна пам’ять Герою!
Пресцентр Уманського НУС
