26.11.2022 1122

26 листопада - День пам’яті жертв голодомору

Щорічно четверта субота листопада в Україні та світі сповита глибоким смутком, адже це День пам’яті жертв Голодоморів.

Геноцид голодом став ще однією чорною сторінкою історичної минувшини України, написаною дикими у своєму прагненні покори сусідами.  Голодомор українців 1932 – 1933 років є всесвітньо визнаним, і нині ще більше держав на найвищому рівні засвідчують свою нетерпимість щодо ганебного та навмисного знищення української нації.

2022 рік є 90-ми поминальними роковинами тих голодних смертельних жнив... Виморити голодом жителів найродючіших земель – що може бути цинічнішим? Та саме таку тактику полюбляють недоімперці, що повторювали жахіття голоду для української нації неодноразово, а практики геноциду – мовного,  енергетичного, етнічного - з їхнього боку продовжуються і досі.

У цей пам’ятний своєю гіркотою день спільнота Уманського національного університету садівництва щорічно здійснює покладання квітів до меморіалів і місць пам’яті жертвам акту геноциду щодо українського народу, організованого керівництвом ВКП (б) та урядом СРСР у 1932 – 1933 роках. А о 16.00 год університетська спільнота долучається до пам’ятної хвилини мовчання та запалює скорботну свічу пам’яті. Спогад про жертви Голодомору зринає в оселі кожного українця, адже кожен має в сімейному архіві страшні історії голодних років і не обігріті теплом душі тих, хто їх не пережив.

Масштабний злочин забрав сотні тисяч людських життів у 1932 році, а 1933 рік пожинав уже мільйонний урожай людських жертв. Вище керівництво червоної імперії зла цілеспрямовано фізично знищило українських селян, які висловили непокору режиму. Тож шляхом спланованої конфіскації врожаю зернових культур і всіх інших продуктів харчування представники злочинної влади вбивали голодом мешканців сіл.

Замовчування злочину відбувалося протягом десятиліть, масове вбивство людей штучним голодом влада навмисно намагалася приховати. Вперше Голодомор 1932-1933 рр. офіційно рівні було визнано лише через 55 років, у 1988 році на Конгресі у США. Ініціативна діаспора українців Америки підняла болюче історичне питання, довівши його до спільноти Міжнародної комісії юристів. У тому ж році ,після переглядів матеріалів, що збереглися та живих свідків, дійство було офіційно визнано актом геноциду проти української нації.

Нині ця тема підіймається істориками всього світу, а українці зроблять все можливе, аби протистояти всім, хто ладний досягати власних амбіцій шляхом смертей і жертв інших людей. І це велике щастя, що дотепер ще маємо живих учасників тих подій. Свідків «братньої любові та дружби», що зі століття в століття має єдину мету: знищити українців як націю.Тож спілкуймося з ними, аби українська скарбниця пам’яті жила вічно.

Згадаймо ж нині всіх – і рідних, і незнайомців, чиї душі кинули на жертовник терористичної комуністичної влади. Зігрійте їхні душі молитвою та вогником свічі. Вічна пам’ять усім, кому довелося пережити жахіття голодомору...

І хай нам усім живеться мирно у ситому суспільстві.

 

Пресцентр Уманського НУС