Бабин Яр: пам’ятаємо трагедію, вшановуємо жертв

Громада Уманського національного університету вшановує пам’ять жертв подій, які страшним відлунням долинули до наших днів. Україна і світ згадують роковини одного з найжахливіших символів Голокосту – масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр, здійснених нацистами у 1941–1943 роках.

Історію життя киян в окупації змогли передати далеко не всі. Проте були мужні люди, які у своїх творах зберегли пам’ять про ті трагічні роки. Особливим документальним свідченням стала книга Анатолія Кузнецова «Бабин Яр», що містить хроніку життя окупованого Києва. Автор був очевидцем подій і залишив для нащадків щоденний літопис трагедії.

Два роки поспіль у Бабиному Яру лунали кулеметні черги. За колючим дротом, яким було огороджене урочище, щодня відбувалися масові розстріли, кількість жертв зростала невпинно. Це місце стало братською могилою для десятків тисяч людей. Першими жертвами стали пацієнти психіатричної лікарні, що знаходилася неподалік. Лише за два дні було знищено понад 34 тисячі євреїв. Згодом у Бабиному Яру загинули й інші: учасники опору, українські патріоти, члени ромських таборів, діячі культури та науки. Серед них – поетеса Олена Теліга з чоловіком Михайлом, футболісти київського «Динамо» Микола Трусевич, Іван Кузьменко та Олексій Клименко, міський голова Києва Володимир Багазій, професори Махиня та Лазорко, учасники «Буковинського куреня» та багато інших.

Громада Уманського національного університету схиляє голови у пам’яті про всіх невинних жертв Бабиного Яру – українців, євреїв, ромів та представників інших національностей, які загинули від рук окупантів.

Пам’ятати ці трагічні сторінки історії – обов’язок кожного свідомого громадянина. Не допустити повторення подібних злочинів – місія всього людства.