27.01.2014 2608

Стаціонарний польовий дослід кафедри агрохімії та ґрунтознавства Уманського НУС (1964-2014рр. – 50)

Довготривалий стаціонарний польовий дослід кафедри агрохімії і ґрунтознавства, закладений у 1964 році М. І. Делеменчуком та І. М. Карасюком за темою: «Розробити технологію збереження родючості і раціонального використання ґрунтів Правобережного Лісостепу України».

Його основа – 10-пільна сівозміна, розгорнута у часі та просторі і реалізована на 10 фонах з одинарною, подвійною та потрійною нормами добрив. Одинарна норма мінеральних добрив – N45P45K45, гною – 4,5 т/га сівозмінної площі. Норми внесення основних елементів живлення за органічної та органо-мінеральної системи удобрення, скориговані з відповідними рівнями мінеральної.

Схема досліду розроблена так, що дає змогу оцінити високі норми добрив з точки зору екології, низькі – з точки зору економічної ефективності, а поєднання різних норм і видів добрив дає можливість оцінити потенційні можливості вирощуваних культур.

Дослід одночасно розгорнутий на 10 полях, що дає змогу щорічно отримувати дані для всіх культур сівозміни (конюшини, пшениці озимої, буряку цукрового, гороху, кукурудзи на зерно, кукурудзи на силос, ячменю ярого) і виявляти вплив агрометеорологічних чинників на їх продуктивність та ефективність добрив.  

Цінність та унікальність досліду полягають у тому, що основою раціональної системи удобрення сільськогосподарських культур є досягнення позитивного балансу елементів живлення. Для цього в досліді штучно створені різні рівні родючості за мінеральної, органічної, органо-мінеральної системи удобрення. Це, в свою чергу, дозволяє вивчити вплив різних норм добрив не тільки на фізико-хімічні показники чорнозему опідзоленого важкосуглинкового, а й – агрофізичні характеристики, урожайність сільськогосподарських культур, а також можливі екологічні наслідки від застосування добрив.

Тривалі дослідження дали підставу обґрунтувати, що у польовій сівозміні, особливо за мінеральної системи удобрення, порівняно з перелогом, спостерігається погіршення агрофізичних властивостей ґрунту – підвищується щільність та диференціація за профілем, знижується вміст структурних елементів за рахунок збільшення глинистих часточок, відбувається значне руйнування вихідної водостійкої структури. Тому, можлива негативна дія мінеральних добрив обов’язково повинна компенсуватися застосуванням органічних добрив і кальцію, як меліоративних компонентів.

У досліді також вивчається вплив мікроелементів на урожайність та якість сільськогосподарської продукції; досліджуються альтернативні замінники гною при вирощуванні культур сівозміни; проводяться дослідження з питань хімічної меліорації ґрунтів та нагромадження у них важких металів.

За матеріалами досліджень стаціонарного польового досліду на кафедрі захищено п’ять докторських та понад 50 кандидатських дисертацій, підготовлено і видано більше 10 підручників, 9 навчальних посібників, 12 довідників та монографій, більше 50 методичних розробок та рекомендацій, понад 800 наукових статей та три патенти на винахід.

Зважаючи на унікальність довготривалого стаціонарного польового досліду кафедри агрохімії та ґрунтознавства, його високий методичний рівень, важливість для науки та виробництва, особливо з погляду ефективного землекористування та його неухильного розвитку, в 2006 році Українська академія аграрних наук видала на дослід атестат (№ 094).

Стаціонарний польовий дослід кафедри агрохімії та ґрунтознавства Уманського НУС (1964-2014рр. – 50)
Стаціонарний польовий дослід кафедри агрохімії та ґрунтознавства Уманського НУС (1964-2014рр. – 50)

На базі досліду були проведені: VI з’їзд Українського товариства ґрунтознавців і агрохіміків, V з’їзд Українського товариства генетиків і селекціонерів, Міжнародні конференції, семінари, науково-методичні наради, курси апробаторів, щорічні наради керівників сільгосппідприємств Черкаської, Вінницької та Кіровоградської областей й ін.

Науковці кафедри агрохімії і ґрунтознавства в польових умовах стаціонарного досліду
Науковці кафедри агрохімії і ґрунтознавства в польових умовах стаціонарного досліду

З дослідом знайомилися проректор університету з м. Девіс (США) Мейнард Скінер, професор цього університету Кріс, ректор Бидгощської рільничо-технічної академії професор С. Цесля.

Кандидат сільськогосподарських наук,

доцент кафедри агрохімії і ґрунтознавства

Черно Олена Дмитрівна

Error