28.07.2014 4556

Запорука єдності і процвітання України - в нашій історії: 1026-річчя Хрещення Русі

28 липня в Україні свято відзначається з 2008 року та офіційно має назву День Хрещення Київської Русі-України. Ця дата обрана не випадково, адже саме в цей день Православна Церква вшановує пам'ять Святого Рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Київської Русі.

Історично Хрещення Русі було обумовлено рядом причин. По-перше, об'єднання земель вимагало відмови від племінних богів і введення монотеїстичної релігії за принципом "одна держава, один князь, один Бог". По-друге, весь європейський світ до того часу прийняв християнство. І, по-третє, залучення до християнської культури давало країні сильний стимул до розвитку.

Першим православ'я прийняв Київ, а за ним і інші  міста. Однак, Хрещення Русі в дійсності затягнулося на кілька століть - до тих пір, поки християнство остаточно не перемогло язичницькі вірування.

Хрещення Київської Русі стало видатною подією в історії нашого народу, яке мало важливі наслідки для нашої країни: воно завершило початий у першому столітті та зміцнений трудами слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія багатовіковий процес становлення християнства в нашій давній державі, а для Руської Православної Церкви стало початком її офіційного існування та створило духовну основу для єдності Давньоруської держави.

За кілька століть в Київській Русі була створена висока християнська культура, яка виникла і зміцніла на ґрунті боротьби з язичницьким спадком. Християнство збагатило східнослов'янські народи новими науковими й філософськими поняттями, досі невідомими слов'янам, прискорився розвиток древньоруської літературної мови.

Хрещення стало для наших предків горнилом віри, в якому відбулося переродження і оновлення народу. Відтепер християнство стало домінуючим началом, що вплинуло на всі сфери життя Київської Русі, об'єднуючис і державотворчим чинником, духовним феноменом, який наклав відбиток на побут і культуру, традиції і звичаї, і на сам менталітет боголюбивих християнських душ багатьох і багатьох поколінь.

Світлана Нижник, директор Наукової бібліотеки