31.01.2014 5269

Про нас пишуть: "20 років Асоціації польських плодових розсадників"

Про нас пишуть: "20 років Асоціації польських плодових розсадників"
Про нас пишуть: "20 років Асоціації польських плодових розсадників"
Книга з такою назвою вийшла з друку в одному з польських видавництв. На підставі опублікованих й архівних документів в ілюстрованому чисельними фотодокументами фоліанті висвітлено історію створення та розвиток Асоціації, її провідну роль у досягненні Польщею чільного місця серед країн-виробників фруктів.

Асоціація більше десяти років співпрацює з кафедрою плодівництва і виноградарства Уманського національного університету садівництва. Польські й українські садівники відвідують одне одного, обмінюючись поглядами щодо сучасних технологій виробництва саджанців і плодів.  На запрошення кафедри плодівництва і виноградарства УНУС очільники Асоціації не раз брали участь у "Святі квітучої яблуні", що традиційно проводиться в Уманському національному університеті садівництва з чисельним представництвом фахівців галузі з усієї України, а також Росії, Молдови та інших країн.

Петро Качур і Ричард Новаковський серед українських садівників  на Святі квітуючої яблуні, Умань 2010 р.
Петро Качур і Ричард Новаковський серед українських садівників на Святі квітуючої яблуні, Умань 2010 р.

Асоціацію створено на початку 1992 р., коли, з початком інтенсивного постачання із Західної Європи високоякісного садивного матеріалу та наростання конкуренції на ринку саджанців, польські виробники відчули необхідність оперативного пристосування до міжнародних стандартів.

У той час розглядалася можливість приєднання до щойно створеного об'єднання польських декоративних розсадників, проте пізніше було розроблено власний проект, метою якого було запобігання спаду виробництва садивного матеріалу в умовах активізації міжнародної торгівлі саджанцями. У цьому ж році засновано "Асоціацію виробників елітного садивного матеріалу", назву якої за два роки змінено на "Асоціацію виробників високоякісного садивного матеріалу", а ще за 10 років, з розширенням міжнародних контактів, спрощено на "Асоціацію польських розсадників".

На початку діяльності Асоціації бракувало безвірусного вихідного матеріалу, лабораторії та серологічних тестів для оцінки оздоровленості саджанців; особливої важливості набула проблема отримання оздоровленого вихідного садивного матеріалу нових сортів.

Оскільки вартість індивідуальних ліцензій виявилася непомірно високою, їх почали купувати спільно, що актуально й донині. У такий спосіб Асоціацією придбано кілька ліцензій на вирощування саджанців яблуні, груші, персика та вишні, а також підщеп черешні, вишні і слаборослої вставки для черешні.

Завдяки діяльності Асоціації у Польщі запроваджено сучасні методи вирощування садивного матеріалу, контроль якості й оздоровленості вирощених саджанців (у співпраці з науковими центрами країни та зарубіжжя), а також спільну рекламу та реалізацію вирощеного садивного матеріалу.

Упроваджено у виробництво більш прогресивний спосіб однієї з найголовніших робіт у розсаднику – окулірування способом «вприклад», що суттєєво підвищило продуктивність праці та розширило період виконання цієї трудомісткої операції. Загальноприйнятим регулюванням сили росту саджанців стало так зване високе окулірування. Запроваджено м'які поліетиленові смужки для обв'язування щеп (подекуди ще й фоточутливу плівку, що сама обпадає), саджанці підв'язують до бамбукових підпор "макс–тапенером", а останнім часом – до підпор зі скловолокна з мітками на них ступеня заглиблення в грунт та рівнів підв'язування саджанців. У маточниках клонових підщеп інтенсивно застосовують тирсу.

Усі ці агрозаходи з успіхом застосовують садівники України, які відвідують польських колег під час виїзних семінарів, що періодично здійснюються за ініціативи кафедри плодівництва і виноградарства УНУС. За рейтингом журналу «Фокус» і компанії «СКМ» саме ці навчальні семінари–практикуми з інтенсивного садівництва визнано кращою в Україні міжнародною програмою серед 50 самих перспективних університетських програм (див. «Фокус», 2010, №12 (175), с.25-35).

     О.В.Мельник, завідувач кафедри плодівництва і виноградарства