+38 (04744) 4-69-87
Меню
Остання редакція: 05 вересня 2019

Науці Уманського НУС - 175 років!

     Уманський національний університет садівництва один із найстаріших ЗВО України, заснований у 1844 році в м. Одеса як Головне училище садівництва. Це був єдиний у країні вищий навчальний заклад, який готував висококваліфікованих садівників і досвідчених науковців у галузі садівництва. За тривалий період свого історичного розвитку навчальний заклад неодноразово реорганізовувався, а згідно з Указом Президента України від 28 грудня 2009 року № 1111/2009 йому наданий статус національного і перейменовано в Уманський національний університет садівництва.

    У стінах навчального закладу працювали і навчалися видатні особистості які примножили 175 – річну наукову славу Уманського НУС. Нинішні науковці продовжують славні традиції своїх попередників.  На сьогодні в навчальному закладі працює багато відомих,  досвідчених викладачів і вчених, для яких наука – не просто сфера діяльності, а стиль життя.

   Наукові досягнення Уманського НУС відомі як в Україні, так і за її межами.  В університеті функціонують чотири регіональних відділення товариств (фізіологів, мікробіологів, ґрунтознавців та агрохіміків, генетиків і селекціонерів), два регіональних відділення академій, 29 наукових гуртків, 22 науково-дослідні лабораторії, рада молодих учених, наукове товариство студентів та аспірантів. Завдяки успішному функціонуванню наукових шкіл, очолюваних видатними вченими, докторами наук, професорами, академіками, інтелектуальний потенціал здобув широке міжнародне та вітчизняне визнання:

  1. Наукова школа з вивчення біології та технології вирощування плодових культур (Мельник О.В.,  Балабак А.Ф.).
  2. Наукова школа з вивчення біології і технології вирощування овочевих культур (Улянич О.І.).
  3. Наукова школа з мікробіології і фізіології рослин (Карпенко В.П.).
  4. Наукова школа удосконалення системи землеробства в Лісостепу України з плодовими та польовими культурами (Копитко П.Г., Єщенко В.О.).
  5. Наукова школа з агрохімії та ґрунтознавства (Господаренко Г.М., Недвига М.В.).
  6. Наукова школа з рослинництва і кормовиробництва (Терещенко Ю.Ф., Полторецький С.П.).
  7. Наукова школа з технології зберігання і переробки плодів та овочів (Найченко В.М., Осокіна Н.М., Токар А.Ю.).
  8. Наукова школа з генетики, селекції та насінництва сільськогосподарських культур  (Рябовол Л.О.).
  9. Наукова школа захисту і карантину рослин (Яновський Ю.П.).
  10. Наукова школа з лісових культур та фітомеліорації  (Шлапак В.П.).
  11. Наукова школа з економіки сільського господарства (Непочатенко О.О., Уланчук В.С., Семенда Д.К., Нестерчук Ю.О.).
  12. Наукова школа з вивчення вдосконалення економічного механізму господарювання в аграрних формуваннях (Бурик А.Ф.).
  13. Наукова школа з вивчення методів удосконалення механізмів менеджменту організацій (Школьний О.О.).

   Науковці університету активно беруть участь у проведенні спільних досліджень за науково-технічними програмами НААН, НАН України та міжнародною тематикою. Уманський НУС тісно співпрацює з національними науковими центрами НААН: Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського, Інститут землеробства, Інститут овочівництва і баштанництва, Інститут садівництва, Інститут аграрної економіки й ін.

   Університет активно розвиває співпрацю із закордонними науковими асоціаціями і фондами, що сприяє його перетворенню на центр міжнародного наукового співробітництва у галузі аграрної науки. Університет є офіційним членом Міжнародної Асоціації Наукового Садівництва (ISHS, м. Левен, Бельгія). Членство Уманського НУС в ISHS забезпечує стійку інтеграцію фундаментальних та прикладних досліджень науковців університету в галузі садівництва до міжнародних проектів, зважаючи на потреби міжнародної спільноти.

   Уманський НУС долучився до нових спілок та асоціацій: Міжнародного екологічного рейтингу університетів (Green Metric World University Ranking on Sustainability); Асоціації виробників часнику; Асоціації грибовиробників України та Української спілки ірису.

   Основними завданнями університету в напрямку реалізації наукової та інноваційної діяльності є формування наукових засад розвитку регіону та України в цілому шляхом розробки та впровадження передових наукових розробок, інноваційних технологій та досягнень. У виконанні основних напрямів Програми наукових досліджень університету беруть участь 462 науково-педагогічних і наукових працівників, аспірантів та докторантів, серед яких: 347 науково-педагогічних працівників (36 – доктори наук, професори, у тому числі – 14 академіків МААО, сім академіків АН ВО, чотири академіки – Міжнародної академії холоду, Міжнародної академії екології та безпеки, Міжнародної природничої академії; 311 – кандидатів наук, серед них 232 доценти, 2 члени-кореспонденти МААО), 89 аспірантів, 7 докторантів, 19 наукових працівників). Більше 50 науковців університету відзначені почесними званнями Заслужений діяч науки і техніки», «Заслужений працівник освіти України», «Заслужений працівник сільського господарства», «Заслужений економіст України», нагороджені відомчими відзнаками – «Відмінник освіти», «Василь Сухомлинський», «За наукові та освітні досягнення», «Відмінник аграрної освіти», «Знак Пошани», є Лауреатами нагороди Ярослава Мудрого, нагороджені грамотами Верховної ради України «За особливі заслуги перед народом України», грамотами МОН, Кабінету Міністрів України, Комітету Верховної ради України з питань науки й освіти й ін.

   Наукові дослідження вчених університету охоплюють понад 400 НДР і спрямовані на вирішення проблем, пов'язаних з актуальними завданнями агропромислового виробництва і, перш за все, з оптимальним використанням природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України; удосконаленням існуючих та розробкою нових технологій вирощування садивного матеріалу, плодів, ягід і винограду в Правобережному Лісостепу України; розробкою сучасних конкурентоспроможних технологій виробництва харчових продуктів рослинного походження; удосконаленням технологічних комплексів, машин і обладнання для механізації, електрифікації та автоматизації в рослинництві і тваринництві; теоретико-методологічними та прикладними засадами соціально-економічного розвитку аграрної сфери економіки України в умовах глобалізації; розробкою методологічних підходів і практичного механізму еколого-збалансованого природокористування у сфері аграрного виробництва й ін.

 

Науковці університету на щорічному Дні поля УНУС

   Фундаментальні та прикладні дослідження університету виконуються на науковій базі, яка включає: теплично-оранжерейний комплекс, у складі якого оранжереї №1, 2 і 3 та 5 теплиць (у 2015 р. комплексу виповнилося 215р.); навчально-науково-виробничий відділ, до складу якого входять дослідне поле, дослідні селекційні ділянки, дослідні сади, дослідні овочеві ділянки, плодорозсадник, виноградник, ягідники, навчально-виробничі цехи з перероблення плодів, ягід і овочів, зерна, плодосховище, а також весняні та зимові теплиці (історія відділу нараховує понад 160 років).

Теплично-оранжерейний комплекс Уманського НУС

   У складі дослідного поля знаходяться унікальні стаціонарні досліди, зокрема – стаціонарний польовий дослід «Розробити технологію збереження родючості та раціонального використання ґрунтів Правобережного Лісостепу України, 1964 р.», Колекційний ботанічний розсадник Уманського НУС – один з найстаріших такого профілю; національне надбання України – науковий об’єкт «Унікальна дослідницька агроекосистема яблуневого саду Уманського національного університету садівництва» (Постанова Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року № 1103-р); ; науковий гербарій, заснований 1844 р., у зібраннях якого нараховується більше 28 тис. ексикат, у тому числі світового значення, яких не має більше в жодній колекції світу.     

 

Стаціонарний польовий дослід кафедри агрохімії та ґрунтознавства Уманського НУС (1964–2016 рр.)

 

Колекційний ботанічний розсадник Уманського НУС

 

 

 Мамчур Тетяна Василівна – кандидат с.-г. наук, доцент, куратор Наукового гербарію Уманського національного університету садівництва (UM)

    Нині університет здійснює вагомий вплив на інтелектуальний, кадровий, науково-технічний, економічний розвиток країни та Черкащини зокрема. Науковці університету є достойними наступниками, які гідно несуть свої досягнення у навчальний процес та виховання прийдешніх поколінь студентів.

       НДЧ УНУС