Книжково-ілюстративна виставка «Майстер історичного роману»

«Чим далі дороге минуле відходить від нас,

тим дорожче про нього згадка».

Семен Скляренко («Святослав»)

Семен Дмитрович Скляренко народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівці Гельмязівського району на Черкащині. Батько з селянської родини, але все життя працював у річковому пароплавстві на Дніпрі, спочатку матросом, а згодом начальником пристані Прохорівки.

Семен Скляренко закінчив Прохорівську сільську школу, а згодом у 1919 році Золотоніську класичну гімназію.

Перші вірші надрукував у золотоніській газеті у 1918 році. Після закінчення гімназії у 1919 році повертається до рідного села, де працює бібліотекарем, учителем і друкується у періодичних виданнях. З 1923 року служив у війську. Після демобілізації працював у чернігівській, київській газеті «Пролетарська правда». Був членом літературних організацій «Жовтень» та ВУСПП.

Під час другої світової війни був на фронті військовим кореспондентом. Нагороджений орденами і медалями.

Семен Дмитрович Скляренко був членом Правління Спілки письменників України. Багато і плідно працював, як перекладач з російської, латиської, білоруської та інших мов.

Скляренко автор більше шести десятків книг оповідань, повістей, романів, серед них книги оповідань та нарисів: «Вітер з гір», «Десять ченців», «Три республіки» (1930), «Водники – ударники» (1931), «Домаха Завгородня» (1934), «Пулино – Гута» (1935), «Оповідання про почуття» (1936), «Радість людського існування» (1937), «Завжди разом (1942), «Рапорт» (1945), «Орлині крила» (1948); повісті «Тиха пристань» (1929), «Матрос Ісай» (1930), «Страх» (1935), «Пролог» (1936), «Україна кличе» (1943), «Подарунок з України» (1946); романи: «Бурун» (1932), «Помилка» (1933), «Пролог», «Шлях на Київ» (1937), «Шлях на Київ» (1947), «Хазяїни» (1948), «Карпати» (1952). Вершиною історичної романістики 50–60-х років стали твори Семена Скляренка «Святослав» (1959) і «Володимир» (1962). На жаль, не судилось завершити трилогію з історії Київської Русі – роман про Ярослава Мудрого залишився лиш в уяві письменника.

Твори С. Скляренка перекладались на білоруську, болгарську, латиську, німецьку, російську, румунську, сербську, угорську, чеську та ряд інших мов.

Життєвий шлях Семена Дмитровича Скляренка обірвався 7 березня 1962 року.

Вшановуючи пам'ять та з нагоди 120-річчя від дня народження українського письменника Семена Дмитровича Скляренка, на абонементі художньої літератури презентовано книжково-ілюстративну виставку «Майстер історичного роману». На ній предсттавлено видання із творчого доробку Семена Дмитровича, що зберігаються у книжковому фонді бібліотеки Уманського НУС. Першими її відвідувачами стали студенти 32-а групи факультету агрономії (куратор – Наталія Полторецька). Для них було проведено огляд літератури із виставкової експозиції.

Запрошуємо і Вас, наші шановні читачі, завітати на абонемент художньої літератури, вибрати один з романів Семена Дмитровича Скляренка, щоб довгими осінніми вечорами зігрівати серце вишуканим українським словом майстра історичного роману.

Наталія Михайлова, провідний бібліотекар