28.10.2013 1852

Клименко Григорій Юхимович

Клименко Григорій Юхимович

Клименко Григорій Юхимович – повний кавалер ордена Слави

 

Народився в 1910 р. в с. Таганчі Канівського району Київської області в родині залізничника. Після семирічної школи працював робітником-ремонтником на залізниці.

У 1934 р. після служби в армії за направленням вступив на підготовчі курси при Уманському СГІ, який закінчив у 1939 р. Після закінчення інституту працював агрономом у Богуславському районі Київської області.

У липні 1941 р. пішов на фронт, де потрапив в оточення, звідки вирвався і вступив до партизанського загону Героя Радянського Союзу К. С. Гнєдаша, який діяв у межиріччі Дніпра й Десни. Там партизани у 1943 р. зустріли Червону армію.

Восени 1943 р. Григорія Юхимовича направили на передову й зарахували до роти автоматників 835-го стрілецького полку 237-ї стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії.

За відбиття атак противника на штаб у с. Рахині в Карпатах його нагородили орденом Слави ІІІ ступеня. Невдовзі розгорілися бої за висоту «Плаша». Фашисти зустріли бійців зливою вогню. Г. Ю. Клименко підповз до ворожого кулемета й закидав його гранатами.

Вже поранений, він особисто знищив 35 гітлерівців. За цей подвиг Григорій Юхимович був удостоєний ордена Слави ІІ ступеня. У боях за розширення плацдарму на західному березі Одера зі своїм взводом сержант Клименко прорвав оборону фашистів і переслідував ворога на Празькому напрямку. За мужність у боях 29 червня 1945 р. його нагородили орденом Слави І ступеня, про що він дізнався тільки в травні 1967 р.

Відгриміли бої. Старшина повернувся до мирної праці. Працював агрономом райземвідділу в м. Корсуні-Шевченківському. У 1954 р. одним із перших відгукнувся на заклик партії й добровільно поїхав освоювати цілинні землі. За самовіддану працю був нагороджений медаллю «За освоєння цілинних земель» і багатьма грамотами.

Останні роки життя Григорій Юхимович Клименко працював у радгоспі «Шолоксайський» Кустанайської області.

Неодноразові поранення й хвороба підточили здоров’я воїна-героя і 26 серпня 1982 р. перестало битися його серце.