155-річчя від дня перепоховання Кобзаря

Сто п`ятдесят і п`ять вже літ за нами
Відлунюють. А пам`ять все жива.

Тарас Шевченко. Всім ім`я відоме.
Так мало жив, багато так зробив.
Він слово щире, рідне і вагоме,
Нам на сторожі щедро залишив. 

20 травня цього року відзначається 155-а річниця від дня перепоховання Кобзаря в м. Каневі.  З нагоди цих роковин студенти та викладачі Уманського НУС взяли участь у покладанні вінків та квітів до підніжжя пам’ятника Т. Шевченку.

Тарас Шевченко прожив повне трагізму і болю життя. Душа його була навдивовижу відкрита світові, а натура до краю вразлива, адже поєднувала трепетні струни поета та художника.

Передсмертними словами 47-річного Тараса були: «До Канева…». Тому, щоб виконати останню волю поета, по смерті тіло Шевченка перепоховали зі Смоленського кладовища у Петербурзі на Чернечу гору в Каневі. Тепер цю гору називають Шевченковою. З того часу видніється над Дніпром могила-домівка поета, а вічно жива душа його витає над Україною.

"Свою Україну любіть. Любіть її во врем'я люте, В остатню, тяжкую минуту За неї Господа моліть!" – такий духовний заповіт залишив Тарас Шевченко своїм спадкоємцям – нам, українцям, патріотам своєї держави.

Прес-центр Уманського НУС 

Фотогалерея