Проблемна науково-дослідна лабораторія з плодового розсадництва

16.11.2015
Контакти
lab.rozsadnytstvo@udau.edu.ua
  • Мельник Олександр Васильович
    доктор с.-г. наук, Заслужений діяч науки і техніки України, член міжнародної Асоціації наукового садівництва (ISHS) та міжнародної Асоціації розвитку інтенсивного садівництва (IFTA)
    зав. кафедри плодівництва і виноградарства, професор

Створена як структурна одиниця науково-дослідного сектору університету на базі кафедри плодівництва і виноградарства наказом Міністерства аграрної політики України №162 від 22.05.1997 р. і наказом по Уманському державному аграрному університеті №277 від 15.09.1997 р.

На основі оптимізації параметрів садивного матеріалу з урахуванням біологічних властивостей щеплених компонентів ведеться удосконалення елементів і розробляються енергозберігаючі технології виробництва сучасного сортименту високоякісного садивного матеріалу плодових і ягідних культур, зокрема, комплекс агротехнічних заходів для отримання вегетативно розмножуваних (клонових) підщеп та оздоровлення кронованих, переважно однорічних, саджанців, які придатні для закладання високоінтенсивних насаджень високого ступеня окупності, що по культурі яблуні скоротить непродуктивний період молодого саду на 2-3 роки (додатковий урожай 15-20 т/га) та підвищить продуктивність насаджень у 1,5-2 рази, порівняно з традиційними технологіями.

 

Кадрове забезпечення

Науковий керівник

Головний науковий співробітник,
завідувач кафедри плодівництва і виноградарства,
доктор сільськогосподарських наук,
професор Олександр Васильович Мельник

 

 

 

Провідний науковий співробітник
кандидат сільськогосподарських наук,
доцент кафедри плодівництва і виноградарства
Володимир Павлович Майборода

 

 

 

 

 

Співпраця (договори науково-технічного співробітництва)

  • Інститут гідротехніки і меліорації УААН
  • Подільська дослідна станція Інституту садівництва УААН, Вінницька область
  • Агрофірма «Білозерський», Херсонська область
  • Фермерське господарство «Яблуневий сад», Черкаська область
  • Фермерське господарство «Яніс», Чернівецька область
  • Державне підприємство «Дослідне господарство Артемівської дослідної станції розсадництва» Інституту садівництва УААН, Донецька область
  • ЗАТ «Кримська фруктова компанія», АР Крим

 

Координація

  • Інститут помології ім. Л. П. Симиренка (с. Мліїв, Черкаська обл.) (http://ispo.ho.ua/about.php )
  • ВНО «Укрплодорозсадник» (м. Київ)

 

Міжнародна координація

  • Люблінська сільськогосподарська академія, Польща
  • Варшавська сільськогосподарська академія, Польща

 

Інформаційна підтримка

  • Науково-виробничий журнал «Новини садівництва» (novsad@ukr.net )

 

Напрямки діяльності

  • “Розробка сучасної енергозберігаючої технології вирощування високоякісного садивного матеріалу клонових підщеп і саджанців нових сортів для скороплідних високопродуктивних насаджень плодових і ягідних культур.
     (Міністерство аграрної політики України, з 1997 р.)
  • “Наукове обґрунтування та створення високопродуктивного сортименту плодових культур, адаптованих для умов України, на основі методів клонової селекції”.
     (Міністерство аграрної політики України, 2007–2009 рр.)
  • Вдосконалення існуючих вітчизняних та перевірка нових елементів зарубіжних передових технологій вирощування високоякісного садивного матеріалу плодових і ягідних культур.
  • Надання науково-виробничих консультацій по закладанню та веденню плодових розсадників.

  • Організація науково-практичних семінарів із апробацією передового досвіду з плодового розсадництва

 

Результати діяльності

  1. Мельник О. В., Цирта В. С.,  Перм’якова С. Ю.,  Нагорний Р. В.,  Осадчий В. О. Характеристика садивного матеріалу голландського виробництва і стан дослідно–показових садів // Новини садівництва.– 1996.– №1–4.– С. 30–35.

 

Захищено одну докторську та три кандидатських дисертації:

А.   Застосування штучного холоду для зберігання продукції плодівництва: Автореф. дис. докт. с.-г. наук: 06.01.07, 06.00.29 [Електронний ресурс] / Мельник О. В.; Національний аграрний ун-т. — К., 1997. — 401 л. : рис. — укp. Режим доступу: http://disser.com.ua/api/search

 – Визначено ефективність трансплантації і продуктивність рослин залежно від режимів короткочасного і тривалого холодильного зберігання садивного матеріалу підщеп та ягідних рослин.

Встановлено залежність активності калюсо- та коренеутворення заготовлених пізно восени стеблових здерев’янілих живців клонових підщеп яблуні та смородини, розсади суниці від тривалості та стану органічного спокою, теплової обробки та обробки індолілмасляною кислотою.

В інтервалі температури від мінус 4 до +12 оС рівень втрат маси об’єктами плодівництва визначався їх фізіологічною активністю і наявністю листкової поверхні. Найдієвішим фактором стримування розвитку патогенних мікроорганізмів, що викликають втрату якості садивним матеріалом в процесі зберігання, є низька температура; значний вплив спричинюють погодні умови сезону вегетації, що передував зберіганню, і наявність розвинутої листкової поверхні.

 

  1. Мельник О. В. Зберігати садивний матеріал разом із плодами небезпечно // Новини садівництва, 1994, №1. – С. 15-17.
  2. Мельник О. В., Швець В. В. Тривале зберігання розсади суниці для ранньолітнього садіння / Біолого-екологічні основи вирощування с.-г. культур в умовах Лісостепу України // Зб. наук. праць Уманського СГІ. – Київ: Сільгоспосвіта, 1994. – С. 195-197
  3. Мельник А. В. Холодильное хранение подвойного и привойного материала яблони / Мат. науч. конф. «Посадочный материал для интенсивных садов». – Варшава, 1994. – С. 52-53

 

Б.    Підвищення продуктивності маточника вегетативно розмножуваних підщеп яблуні в умовах південної частини Правобережного Лісостепу України: Автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.01.07 [Електронний ресурс] / В. П. Майборода; Уман. держ. аграр. акад. — Умань, 2003. — 20 с.: рис. — укp. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2003/03mvpplu.zip ; http://disser.com.ua/content/237050.html

 – Встановлено доцільність вирощування підщеп типу М26 у маточнику вертикальних відсадків, а М9 - вертикальними чи горизонтальними відсадками.

У зв'язку з високою волого- та повітроємністю, а також мульчуючою дією, підгортання маточних рослин підщеп типу М9 і М26 тирсою листяних і хвойних деревних порід підвищує якість відсадків за рахунок кращого розвитку кореневої системи.

З метою забезпечення високої продуктивності маточних насаджень вегетативно розмножуваних підщеп яблуні за умов південної частини Правобереженого Лісостепу України на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому запропоновано запроваджувати зрошення та підгортання рослини тирсою.

Зроблено чотирифакторний дисперсійний аналіз та порядок сортування клонових підщеп.

 

  1. Майборода В. П., Цирта В. С., Мельник О. В. Попередні результати вивчення способів підвищення продуктивності маточника клонових підщеп яблуні // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії, присвячений 100-річчю з дня народження С.С.Рубіна. – 2000. – С. 350-355
  2. Майборода В. П., Мельник О. В., Шемякін М. В., Карпенко В. П. Водно-фізичні властивості, будова і мікробіологічна заселеність субстратів у маточнику клонових підщеп яблуні // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. – Вип. 53. – 2001. – С. 109-112
  3. Мельник О. В., Майборода В. П. Порядок сортування клонових підщеп яблуні // Новини садівництва.– 2001.– №3.– С.25–26.
  4. Майборода В. П., Шемякін М. В., Мельник О. В. Динаміка вологості субстрату в маточнику клонових підщеп яблуні // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. – Вип. 54. – К.: Знання України. – 2002. – С. 115-124
  5. Майборода В. П., Олійник М. С. Розкриття маточника підщеп // Новини садівництва, 2004. – №1. – С. 10.
  6. Майборода В. П. Архітектоніка кореневої системи клонової підщепи яблуні М9 за різних способів ведення маточника // Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. – 2005. – Вип. 59. – С. 221-227.

 

 

В.    Продуктивність маточника клонових підщеп яблуні залежно від утримання субстрату і видалення розгалужень у Правобережному Лісостепу України: автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.01.07 [Електронний ресурс] / Л. І. Чередниченко; Уман. держ. аграр. ун-т. — Умань, 2008. — 21 с. — укp. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2008/08cliplu.zip ; http://disser.com.ua/content/345133.html

 – Запропоновано способи регулювання температурного режиму субстрату у маточному насадженні й усування бічних розгалужень на відсадках підщеп М9 і М26, зокрема, внаслідок обприскування розчином калійної солі alpha-нафтилоцтової кислоти (КАНО).

Визначено відмінності окорінення відсадків М9 залежно від способу утримання субстрату, залежність параметрів надземної частини відсадків від способу їх видалення у маточному насадженні М9 та строку обприскування та концентрації розчину КАНО у насадженні М9 і М26.

Установлено можливість вирощування побілених крейдою відсадків М9, а також усування бічних розгалужень шляхом обприскування маточних рослин М9 і М26 розчином КАНО за концентрації 100 мг/л після третього підгортання.

 

  1. Чередниченко Л. І., Майборода В. П., Мельник О. В. Способи видалення розгалужень на відсадках підщеп яблуні М9 на маточнику // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. – Умань, 2006. – Вип. 63. – С. 174–178.
  2. Чередниченко Л. І., Майборода В. П., Мельник О. В. Якість і вихід відсадків клонових підщеп яблуні М9 залежно від способу видалення бічних розгалужень // Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. – Вінниця, 2006. – Вип. 28.– С. 33-37.
  3. Чередниченко Л. І., Майборода В. П., Мельник О. В. Коренева система відсадків підщепи яблуні М9 залежно від способу утримання і температурного режиму субстрату / Електронний збірник Національного аграрного університету „Наукові доповіді НАУ”. – 2007. – №2 (7). – С. 33–37. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-Jornals/nd/2007-2/07cliros.pdf
  4. Чередниченко Л. І., Майборода В. П., Мельник О. В. Якість відсадків і продуктивність маточника клонових підщеп яблуні М9 та М26 від обробки КАНО // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. – Умань, 2007. – Вип. 66. – С. 24–30.

 

  1. Пат. u200705405 UA. Спосіб утримання субстрату в рядах маточника вегетативно розмножуваних підщеп / О. В. Мельник, UA, В. П. Майборода, UA, Л. І. Чередниченко, UA; заявник і патентовласник Уманський ДАУ. – №27943; заявл. 17.05.2007; опубл. 26.11.2007, Бюл. №19. – 4 с.

 

– Спосіб утримання субстрату в рядах маточника вегетативно розмножуваних підщеп, що включає вирощування клонових підщеп яблуні горизонтальними відсадками, який відрізняється тим, що після останнього підгортання маточних рослин поверхню субстрату кількаразово білять розчином крейди.

Відомі аналоги корисної моделі щодо вирощування клонових підщеп горизонтальними і вертикальними відсадками у маточнику не передбачають використання агрозаходів по забезпеченню оптимальної температури (15-25 оС) в зоні окорінення відсадків у середині валка субстрату, що сильно змінює ступінь обкорінення відсадків залежно від умов сезону вегетації, та впливає на продуктивність маточного насадження і якість отриманого садивного матеріалу вегетативно розмножуваних підщеп.

 

  1. Пат. u200705406 UA. Спосіб отримання відсадків клонових підщеп яблуні без розгалужень стовбура / О. В. Мельник, UA, В. П. Майборода, UA, Л. І. Чередниченко, UA; заявник і патентовласник Уманський ДАУ. – №27944; заявл. 17.05.2007; опубл. 26.11.2007, Бюл. №19. – 4 с.

 

– Спосіб отримання відсадків клонових підщеп яблуні без розгалужень стовбура, що включає вирощування клонових підщеп яблуні горизонтальними відсадками, який відрізняється тим, що при вирощуванні в маточнику на відсадках підщеп М9 проводять механічне (дворазове ручне пінцирування бічних розгалужень:перше при їх довжині 0,5-3 см і наступне через 18 діб) або хімічне (дворазово обприскування водним розчином калійної солі α-нафлилоцтової кислоти (КАНО) з концентрацією 100 мг/л у зазначені строки) видалення бічних розгалужень на відсадках.

Відомі аналоги корисної моделі щодо вирощування клонових підщеп горизонтальними і вертикальними відсадками у маточнику не передбачають використання агрозаходів щодо запобігання утворенню (видалення) розгалужень на відсадках, що ускладнює процес їх відділення і сортування та погіршує їх якість.

 

Г.    Способи вирощування і стимулювання кроноутворення у саджанців яблуні для інтенсивних насаджень у правобережній частині Західного Лісостепу України: Автореф. дис.канд. с.-г. наук: 06.01.07 [Електронний ресурс] / В. В. Леус; Уман. держ. аграр. ун-т. — Умань, 2005. — 19 с. — укp. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2005/05lvvzlu.zip ; http://disser.com.ua/content/135134.html

 

 – Доведено доцільність вирощування однорічних саджанців яблуні способом "спляче" вічко. Розроблено прийоми механічного й хімічного стимулювання кроноутворення під час вирощування дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною кніп-баум. Визначено параметри для сортування даних саджанців.

Виявлені особливості кроноутворення однорічними саджанцями яблуні в розсаднику, яке активніше відбувається за умови підтримання високої агротехніки та покращується обприскуванням зони кронування синтетичними регуляторами росту

  1. Майборода В. П., Мельник О. В. Застосування промаліну для активізації кроноутворення однорічних саджанців яблуні сорту Вілмута (Джонаголд) у розсаднику // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. – Вип. 51. – 2001. – С. 155-158.
  2. Леус В. В., Мельник О. В. Способи стимулювання кроноутворення дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. – 2003. – Вип. 57. – С. 221–224.
  3. Мельник О. В., Майборода В. П., Леус В. В. Способи вирощування однорічних саджанців яблуні сортів Глостер і Джонаголд на підщепах М9 і М26 // Зб. наук. праць Кам’янець-Подільської державної аграрно-технічної академії. – 2004. – Вип. 12. – С. 31-34.
  4. Леус В. В., Мельник О. В. Економічна ефективність вирощування однорічних саджанців яблуні сорту Глостер на клоновій підщепі М9 // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. – 2005. – Вип. 59. – С. 200–204.

 

Впровадження

  • Навчально-науково-виробничий відділ Уманського ДАУ, Черкаська область – 1,0 га
  • Фермерське господарство «Яблуневий сад», Черкаська область – 0,5 га
  • ТОВ «Агрофірма «Ірпінь-2002», Київська область –6,0 га
  • Агрофірма-рабгосп «Білозерський», Херсонська область – 2,5 га
  • Державне підприємство «Дослідне господарство Артемівської дослідної станції розсадництва» Інституту садівництва УААН, Донецька область – 0,5 га
  • Сумська дослідна станція садівництва, Сумська область – 0,4 га

Апробація результатів діяльності (семінари, конференції)

  • Міжнародний науково-практичний семінар «Високоінтенсивні технології – в садівництво»

 

Починаючи з 1996 року, висвітлюються проблеми сучасного садівництва із залученням фахівців з України, Росії, Польщі, Німеччини, Італії, Голландії, Бельгії

Переглядів - 3996

top