Рубін Симон Самійлович

01.01.1970

 

Народився 16.02.1900 р. в селищі Родошковичі Мінської області. У 1917 році поступив до Уманського училища садівництва і землеробства, виборовши конкурс у 10 претендентів на місце. У 1920 р. обдарованого випускника залишають для роботи на посаді лаборанта, пізніше - завідувача садово-городнього господарства. Одночасно він викладає курс загального садівництва і активно включається в науково-дослідну роботу. В 1930 р. закінчив факультет агрономії і ґрунтознавства Московської сільськогос­подарської академії ім. К.А. Тімірязєва. З 1930 р. працює на посаді доцента кафедри агрохімії, ґрунтознавства і землеробства УСГІ. З 1936 по 1985 р. очолює кафедру загального землеробства, а з 1947 по 1963 р. - одночасно проректор з навчальної та наукової роботи. Уманському СГІ він віддав понад 60 років плідної творчої праці.

Об'єктом наукових досліджень С.С. Рубіна було утримання ґрунту в міжряддях яблуневих садів та удобрення плодових і ягідних культур. На базі цих досліджень у 1936 р. він захищає кандидатську,  а в 1945 р. - докторську дисертацію. В 1946 р. отримав учене звання професора. Наукова діяльність присвячена підбору попередників для основних культур сівозміни, структурі посівних площ для господарств Лісостепу різної спеціалізації, обробітку ґрунту під озимі та ярі культури, боротьбі з бур'янами.

Автор більш як 400 наукових праць, серед яких 31 монографія, підручники та інші видання. В 1952 р. за монографію "Удобрение плодовых и ягодных культур" (1949 р.) став лауреатом Державної премії СРСР ІІІ ступеня, а в 1982 р. за шосте (1976 р.) видання підручника "Загальне землеробство" удостоєний Державної премії УРСР. В 1960 р. присвоєно звання заслуженого діяча науки УРСР, а в 1970 р. - звання заслуженого працівника вищої школи УРСР. Його наукові праці добре відомі в США,  Болгарії, Чехії, Словаччині, Румунії, Німеччині, Польщі, Югославії, Китаї, Бельгії, Новій Зеландії. Учасник міжнародних конгресів і симпозіумів у багатьох країнах світу. Створив наукову школу, підготував 64 кандидати і 7 докторів наук; був відповідальним чи головним редактором або членом редакційних колегій ряду наукових збірників, редакцій, енциклопедичних видань "Колгоспна виробнича енциклопедія" і "Виробнича енциклопедія садівництва".

Лауреат Державної премії СРСР і УРСР, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і орденом "Знак Пошани", Великою золотою, двома Великими срібними і двома бронзовими медалями ВДНГ, двома медалями ім. І.В. Мічуріна, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, заслужений діяч науки, заслужений працівник вищої школи України, був депутатом Черкаської обласної ради кількох скликань.

Переглядів - 1732

top